старшенький
СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ста́рший 1.
Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Панас Мирний);
Старшенька дочка Ярина взяла сапку і подалася в поле (І. Цюпа);
// у знач. ім. ста́ршенький, кого, ч.; ста́ршенька, кої, ж. Той, хто прожив більше років за інших (перев. про дітей).
Вона знову виходила з немовлям на панське поле.., а старшенькі все літо росли без батьків (М. Стельмах);
– Діти бавитимуться, старшенький доглядатиме меншу (В. Логвиненко);
Двійко дітей зоставили. Старшенькій – вісім, а меншеньке тільки повзає (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старшенький — ста́ршенький 1 прикметник ста́ршенький 2 іменник чоловічого роду, істота син Орфографічний словник української мови
- старшенький — -а, -е. Пестл. до старший 1). || у знач. ім. старшенькі, -ких, мн. (одн. старшенький, -кого, ч.; старшенька, -кої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших (перев. про дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старшенький — Ста́ршенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- старшенький — СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ста́рший 1. Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Мирний, І, 1949, 371); У натовпі сновигали діти.. Словник української мови в 11 томах
- старшенький — Старший, -а, -е Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88. ум. старшенький. --------------- Старший, ого м. Начальникъ. Словник української мови Грінченка