1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старшенький

ста́ршенький

-а, -е.

Пестл. до старший 1).

|| у знач. ім. старшенькі, -ких, мн. (одн. старшенький, -кого, ч.; старшенька, -кої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших (перев. про дітей).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старшенький — ста́ршенький 1 прикметник ста́ршенький 2 іменник чоловічого роду, істота син Орфографічний словник української мови
  2. старшенький — СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ста́рший 1. Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Панас Мирний); Старшенька дочка Ярина взяла сапку і подалася в поле (І. Цюпа); // у знач. ім. ста́ршенький, кого, ч.; ста́ршенька, кої... Словник української мови у 20 томах
  3. старшенький — Ста́ршенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. старшенький — СТА́РШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ста́рший 1. Зостався він з своєю старшенькою сестрою невеличкими сиротами (Мирний, І, 1949, 371); У натовпі сновигали діти.. Словник української мови в 11 томах
  5. старшенький — Старший, -а, -е Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88. ум. старшенький. --------------- Старший, ого м. Начальникъ. Словник української мови Грінченка