1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старший

I ст`арший-а, -е.

1》 Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; прот. молодший.

|| від (од) кого, за кого. Який має більше за кого-небудь років, більший за віком.

|| З ознаками, рисами, характерними для людини, що має більше років порівняно з ким-небудь.

|| у знач. ім. старші, -ших, мн. (одн. старший, -шого, ч.; старша, -шої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших.

|| у сполуч. з прізвищем. Уживається для позначення батьків на відміну від дітей, а також для позначення родичів, які мають більше років порівняно з іншими.

|| Який існував, був поширений раніше, ніж інший. Старший список літопису.

2》 у знач. ім. старші, -ших, мн. Дорослі люди на відміну від дітей, молоді.

3》 Який стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем порівняно з ким-небудь.

|| Вищий за владою, значенням, важливістю.

|| Уживається у складі офіційних назв посад і звань. Старший лейтенант.

4》 у знач. ім. старший, -шого, ч.; старша, -шої, ж. Особа, що очолює яку-небудь групу людей, колектив або верховодить ким-небудь.

5》 Близький до завершення навчання, випуску і т. ін. (про клас, курс навчального закладу, школярів, студентів і т. ін.).

II старш`ий-шого, ч., розм.

Той, хто стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем порівняно з ким-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старший — старший (143) —кращий; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. старший — ста́рший 1 прикметник, вищий ступінь старіший; який більше прожив; вищий за посадою, чином ста́рший 2 іменник чоловічого роду, істота старша за віком людина; особа, що очолює яку-небудь групу людей старши́й прикметник вищий за посадою, чином розм. Орфографічний словник української мови
  3. старший — СТАРШИЙ – СТАРІШИЙ Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є. Літературне слововживання
  4. старший — див. керівник Словник синонімів Вусика
  5. старший — (ступінь) вищий, (у праці) староста, див. бригадир Словник чужослів Павло Штепа
  6. старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежне молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Його пам'ять послабла вже... Словник української мови у 20 томах
  7. старший — ста́рший брат. 1. перев. мн. Людина по відношенню до всього живого на землі; протил. ме́нші брати. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини (В. Винниченко). 2. ірон. Фразеологічний словник української мови
  8. старший — ПЕ́РВІСТОК розм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬ книжн., ПЕРВА́К розм., ПЕРВО́РІДЕНЬ діал.; СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); — Де ж ваш первенець?... Словник синонімів української мови
  9. старший — Ста́рший, -ша, -ше; прикм. старши́й, -шого; -ші́, -ши́х; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежно молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Вовчок, І, 1955, 80); Його пам’ять послабла вже... Словник української мови в 11 томах