старший

СТА́РШИЙ, а, е.

1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежне молодший.

Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок);

Його пам'ять послабла вже: він тямив і знав по імені тілько старших своїх парафіян (І. Франко);

Рахім любив сестру особливою, ніжною і глибокою любов'ю, якою люблять сироти старших сестер (З. Тулуб);

// від (од) кого, за кого. Який має більше за кого-небудь років, більший за віком.

[Мохаммед:] Невідомо, хто з нас до кого прийде на могилу, одно відомо – я від тебе старший і на багато літ (Леся Українка);

Тітка Фрося, батькова сестра, була не старша од Люди, тільки вдівство та троє дітей зістарили її передчасно (Л. Первомайський);

// З ознаками, рисами, характерними для людини, що має більше років у порівнянні з ким-небудь.

Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О. Гончар);

Боляче було жінці, що є в її дитини нерозтоплений, упертий сум; він якось одразу ж після смерті Тимофія зробив хлопця похмурим і старшим (М. Стельмах);

// у знач. ім. ста́рші, ших, мн. (одн. ста́рший, шого, ч.; ста́рша, шої, ж.). Ті, що прожили більше років за інших.

– Отож і побратавсь я з ним у братстві, так уже, щоб у нас не було се моє, а се твоє, а все укупі: щоб помагать один одному у всякій пригоді, щоб менший старшому був вірним слугою, а старший меншому рідним батьком (П. Куліш);

– Було нас у сім'ї четверо, старші ходили по наймах, а я при батьках перебував (Григорій Тютюнник);

// у сполуч. з прізвищем. Уживається на позначення батьків на відміну від дітей, а також на позначення родичів, які мають більше років у порівнянні з іншими.

– А що, коли й зовсім не наймемось? – стривожено вигукувала старша Лісовська. – Гляньте, скільки тих рук шукають сьогодні роботи! (О. Гончар);

// Який існував, був поширений раніше, ніж інший.

Старший список літопису.

2. у знач. ім. ста́рші, ших, мн. Дорослі люди на відміну від дітей, молоді.

Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (М. Коцюбинський);

Заспокоєна Юзя вернулась додому, але не до Зоні, а до салону, де були старші (Леся Українка);

Вона прокинулась, либонь, раніше і чула розмову старших (С. Скляренко).

3. Який стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем у порівнянні з ким-небудь.

– Ти мені вчора казав, що капрал сварить більше вояків від капітана. Де ж це може бути? Адже капітан старший від капрала (Л. Мартович);

Остання ж відповідь командира свідчила, що він із старшим інженером таки розмовлятиме (М. Трублаїні);

Оксана Пилипівна .. вже років двадцять жила вдовою і працювала старшою сестрою в одній з міських лікарень (В. Козаченко);

Купкою стояли озброєні охоронники, а серед них виділявся немолодий, з іклистими [схожими на ікла] вусами старший стражник (М. Стельмах);

В глибині яру, в безпечному місці сидів старший офіцер і поволі покурював сигарету (Григорій Тютюнник);

// Уживається у складі офіційних назв посад і звань.

Кардаша запитували, чи не згодиться він зайняти посаду старшого наукового працівника відділу полезахисного лісонасадження (С. Журахович);

// Вищий за владою, значенням, важливістю.

Та нічого не зміг, бо так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. Мусив Тетеря прислати Шрамові універсал на полковництво (П. Куліш).

4. у знач. ім. ста́рший; шого, ч., ста́рша, шої, ж. Особа, що очолює яку-небудь групу людей, колектив або верховодить ким-небудь.

[Запорожець:] У нас один старший – батько Максим (Т. Шевченко);

В єгипетськім краю була раз шайка розбійників, а старшим над нею був грізний і сильний отаман Флавіан (І. Франко);

Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, яка перестріла його на дорозі (П. Панч);

– Добрий день, товариші, – привітався Ляшенко, заходячи до першої кімнати, де працювало п'ятеро інженерів, серед них Зоя Василенко – старша групи (В. Собко);

– Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається (Григорій Тютюнник).

5. Близький до завершення навчання, випуску і т. ін. (про клас, курс учбового закладу, школярів, студентів і т. ін.).

Вчитель знову випустив школярів зо школи. Менші побігли, а старші, що здають екзамен на “свідоцтво”, знов до книжок (Б. Грінченко);

Мріяла [Любов Прохорівна] про нього [особисте щастя] ще з старших класів ташкентської гімназії (Іван Ле);

– Брат захоплено брехатиме про якісь неправдоподібні випадки молодецтва і штукарства гімназистів старших класів (Ю. Смолич).

Ста́рша сестра́ див. сестра́;

Ста́рший лейтена́нт див. лейтена́нт;

Ста́рший сержа́нт див. сержа́нт.

◇ Ста́рший брат див. брат;

(1) Ста́рший, куди́ пошлю́ть – той, хто виконує незначні послуги, доручення, бігає, ходить кудись; побігач.

Йому доводиться виконувати ще й безліч дрібних доручень, бути якраз отим “старшим, куди пошлють” (О. Гончар).

СТАРШИ́Й, шо́го, ч., розм.

Той, хто стоїть вище за званням, посадою, чином, службовим становищем у порівнянні з ким-небудь.

– Дочко моя, Мар'яно, Оддам тебе за пана, За старшого, багатого, За сотника Івана (Т. Шевченко);

[Панса:] Я заплатив старшо́му ключареві, щоб він двох в'язнів випустив смерком (Леся Українка);

– А кому ж бути в нас за старшо́го? На майдані знявся гомін: січовики вже давно намітили старшо́го (П. Панч).