1. Фразеологічний словник української мови

старший

ста́рший брат. 1. перев. мн. Людина по відношенню до всього живого на землі; протил. ме́нші брати. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини (В. Винниченко). 2. ірон. Російський народ по відношенню до українського народу та інших народів колишнього Радянського Союзу. Справді, про імперіалістичну політику царської Росії донедавна говорилося дуже мало. І обережно. Передусім, щоб не образити “старшого брата” (З газети); “Вкусити” росіянина .. особливо ревно стараються ті, хто ще вчора буквально захлинався, славлячи “старшого брата” (Б. Олійник); (Вигадане) стимулює інші міфологеми типу “старший брат” чи “колиска братніх народів”, з якої вивалилося троє близнюків, з-поміж них один чомусь дуже старший, і якраз той, що з’явився на світ не перший (Л. Костенко);

ста́рший, куди́ пошлю́ть. Той, хто виконує незначні послуги, доручення, бігає, ходить кудись; побігач. Йому доводиться виконувати ще й безліч дрібних доручень, бути якраз отим “старшим, куди пошлють” (О. Гончар).

чий ба́тько (грубо чорт) ста́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старший — старший (143) —кращий; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. старший — ста́рший 1 прикметник, вищий ступінь старіший; який більше прожив; вищий за посадою, чином ста́рший 2 іменник чоловічого роду, істота старша за віком людина; особа, що очолює яку-небудь групу людей старши́й прикметник вищий за посадою, чином розм. Орфографічний словник української мови
  3. старший — СТАРШИЙ – СТАРІШИЙ Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є. Літературне слововживання
  4. старший — див. керівник Словник синонімів Вусика
  5. старший — (ступінь) вищий, (у праці) староста, див. бригадир Словник чужослів Павло Штепа
  6. старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежне молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Його пам'ять послабла вже... Словник української мови у 20 томах
  7. старший — I ст`арший-а, -е. 1》 Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; прот. молодший. || від (од) кого, за кого. Який має більше за кого-небудь років, більший за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. старший — ПЕ́РВІСТОК розм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬ книжн., ПЕРВА́К розм., ПЕРВО́РІДЕНЬ діал.; СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); — Де ж ваш первенець?... Словник синонімів української мови
  9. старший — Ста́рший, -ша, -ше; прикм. старши́й, -шого; -ші́, -ши́х; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежно молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Вовчок, І, 1955, 80); Його пам’ять послабла вже... Словник української мови в 11 томах