старший

СТАРШИЙ – СТАРІШИЙ

Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є.Гуцало); Його хлоп’яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О.Гончар). 2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (П.Панч).

Старіший. Те саме, що старший 1. Як я старіших колись, так мене привітали молодші (М.Зеров); Він був не багато старіший за юного Івася (О.Досвітній); Старішому з тих полковників Лемкові Ганжі було років з тридцять п’ять (А.Кащенко); Ця боротьба робить старішим його обличчя (М.Стельмах).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

старший — старший (143) —кращий; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
старший — ста́рший 1 прикметник, вищий ступінь старіший; який більше прожив; вищий за посадою, чином ста́рший 2 іменник чоловічого роду, істота старша за віком людина; особа, що очолює яку-небудь групу людей старши́й прикметник вищий за посадою, чином розм. Орфографічний словник української мови
старший — див. керівник Словник синонімів Вусика
старший — (ступінь) вищий, (у праці) староста, див. бригадир Словник чужослів Павло Штепа
старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежне молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Його пам'ять послабла вже... Словник української мови у 20 томах
старший — I ст`арший-а, -е. 1》 Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; прот. молодший. || від (од) кого, за кого. Який має більше за кого-небудь років, більший за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
старший — ста́рший брат. 1. перев. мн. Людина по відношенню до всього живого на землі; протил. ме́нші брати. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого — людини (В. Винниченко). 2. ірон. Фразеологічний словник української мови
старший — ПЕ́РВІСТОК розм. (перша, старша дитина), ПЕ́РВЕНЕЦЬ книжн., ПЕРВА́К розм., ПЕРВО́РІДЕНЬ діал.; СТА́РШИЙ (старша дитина). Михайло був первістком, і він ще бачив свою матір вродливою і молодою (М. Томчаній); — Де ж ваш первенець?... Словник синонімів української мови
старший — Ста́рший, -ша, -ше; прикм. старши́й, -шого; -ші́, -ши́х; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
старший — СТА́РШИЙ, а, е. 1. Який прожив більше років, ніж інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежно молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Вовчок, І, 1955, 80); Його пам’ять послабла вже... Словник української мови в 11 томах