стежка

СТЕ́ЖКА, и, ж.

1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.

І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Глібов);

Посеред тих звалищ величної природи виднілися подекуди медведячі стежки, протоптані від давніх-давен (І. Франко);

Сніги впали великі, і Андрій радо прокидає од порога до воріт стежку (М. Коцюбинський);

Тільки на шостий день, дослідивши тайгову ріку, звірині й мисливські стежки, помітив Глушак вдалині людську постать (О. Довженко);

Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Рильський);

Викладена цеглою стежка дзвеніла під чобітьми (Л. Первомайський);

* У порівн. Нащо ж я тебе Вірно кохаю. Ми ж розійдемось, Як стежки в гаю (з народної пісні);

// Смуга, слід, що залишається після руху кого-, чого-небудь.

Від порога до стола мокра, болотна стежка, бо надворі сльота (Л. Мартович);

Човна одв'язано, лунає стук весла – І стежка нам услід рухома пролягла (М. Рильський);

* Образно. З-за обрію сходить повний місяць. Яснішає море, простеляється стежка від місяця до самого берега (Л. Смілянський).

2. рідко. Те саме, що дорі́жка 3.

В кімнаті квіти і стежки з зеленої ряднини. Дитячий сміх такий дзвінкий, як небеса осінні (В. Сосюра).

3. перен. Напрямок, шлях розвитку, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь.

Тепер, дякуючи небесній ласці й помочі о. Василя, перед нею простяглися нові стежки (М. Коцюбинський);

З нього був би справжній народний учитель, коли б життя не повело іншими стежками (Ю. Збанацький);

Тебе моя турбує зустріч кожна, А скільки їх на життєвих стежках! (Л. Дмитерко).

◇ Вступа́ти (ступа́ти, става́ти) / вступи́ти (ступи́ти, ста́ти) на шлях (на доро́гу, на сте́жку) див. вступа́ти¹;

Втра́пити на свою́ сте́жку див. утрапля́ти;

Дава́ти / да́ти доро́гу (рідше сте́жку) див. дава́ти;

Доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) див. доро́га;

Доро́ги (дорі́жки, стежки́, стежечки́) схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) див. доро́га;

Завести́ (потягти́) на криву́ сте́жку див. заво́дити¹;

Заступа́ти / заступи́ти сте́жку див. заступа́ти;

Зверну́ти (збі́гти) / зверта́ти на свою́ (ту ж, діал. ту́ю ж) сте́жку див. зверта́ти;

Зверта́ти / зверну́ти розмо́ву (думки́) на і́ншу сте́жку (і́нші стежки́) див. зверта́ти;

Змили́ти шлях (сте́жку, путь і т. ін.) див. зми́лювати²;

Знахо́дити (уто́птувати) / знайти́ (утопта́ти) сте́жку (стежки́, сте́жечку) до се́рця (до душі́, до серде́ць, до душ) див. знахо́дити;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми <�Піти́ проте́ртою сте́жкою> див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою див. іти́;

Ма́ти свою́ сте́жку див. ма́ти²;

Наставля́ти (направля́ти, напу́чувати, спрямо́вувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти, спрямува́ти і т. ін.) на до́бру (пра́ведну, ві́рну і т. ін.) доро́гу (сте́жку, путь) (на до́брий (пра́ведний, ві́рний і т. ін.) шлях) див. наставля́ти²;

(1) Не зароста́є / не заросла́ сте́жка <�Не зароста́ють / не заросли́ стежки́> до кого – чого – не забувається пам'ять про кого-небудь; відвідують когось, приходять кудись.

Хай же ніколи не заросте стежка до його могили! (Остап Вишня);

Не заростають народні стежки до місць, де жив, творив, де був похований Тарас Шевченко (з газ.);

Обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) див. обира́ти;

Переко́пана доро́га (сте́жка) <�Переко́паний шлях> див. доро́га;

Перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) див. перехо́дити;

Піти́ / іти́ сте́жкою див. піти́;

(2) Піти́ проте́ртою сте́жкою (д) див. іти́;

(3) Попотопта́ти стежки́ (д) див. топта́ти;

Проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) до се́рця див. проклада́ти;

Проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) [собі́] шлях (шляхи́, доро́гу, сте́жку, путь) див. проклада́ти;

Пряма́ доро́га (сте́жка, магістра́ль) див. доро́га;

(4) Стежки́ позароста́ли до кого – перестали відвідувати кого-небудь, спілкуватися з кимсь, забули когось.

Що ж, рідні та куми В пожежі помогли? Не дуже: родичі його й не пізнавали, – До Прокопа й стежки в бур'ян позаростали! (Л. Боровиковський);

Сте́жку згуби́ти див. згуби́ти;

Сте́литься / простели́лася (просла́лася) доро́га (шлях, сте́жка) див. стели́тися;

Стоя́ти на пра́вильній (до́брій) доро́зі (сте́жці) (на пра́вильному (до́брому) шляху́) див. стоя́ти;

Ступа́ти / ступи́ти на хистку́ (хитку́) кла́дку (на похи́лу сте́жку) див. ступа́ти;

Топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (сте́жечку, дорі́жку) див. топта́ти;

Устеля́ти сте́жку див. устеля́ти;

Уторо́вана (рідко проторо́вана, уте́рта, уто́птана, би́та і т. ін.) доро́га (сте́жка) <�Уторо́ваний (рідко проторо́ваний, уте́ртий, уто́птаний, би́тий і т. ін.) шлях> див. доро́га;

Ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми) див. ходи́ти.