1. Словник синонімів української мови

стежка

ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Де ж той хліб для чиновного сина? Одна до нього дорога — служба (Панас Мирний); Я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би (М. Коцюбинський); — Можна надіятись, що вилюдніє (Порфир), обере чесну трудову путь (О. Гончар); — Як він? — запитав Яремчук Явдоху, очима вказуючи на Стецька. — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає (І. Цюпа); Сам Мальований не дуже рвався на скелясті стежини науки — його з усіх сил пхали туди батьки (А. Хижняк); — Думаєте в аспірантуру?.. Наука нам зараз в такій пригоді стане, як ніколи. А чому, дозволю собі вас спитати, обрали собі ви таку тернисту стезю? (Н. Рибак); Я певен, що талановиті й чесні молоді літератори.. знайдуть вірну тропу в своїй роботі (М. Рильський); (Сокіл:) Мені хотілося б, щоб ти зрозумів усе, був справжнім другом, щоб ішов широкою дорогою, а не манівцями (М. Зарудний); Був ти воїном, був ти вітчизни бійцем, І нема на тобі ні краплини Того зла, що людину веде манівцем (Л. Первомайський).

СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. (стежка в горах); ЛАЗ (стежка в густих заростях, якою ходять звірі). Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський); Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Тропа праворуч повернула у гущину чагарника (О. Гончар); Ішов я раз по стежі (пісня); Вони шукають очима звірину стезю, що вела їх досі через густі і прохолодні нетрі в лісових яругах (Д. Міщенко); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати "Боже поможи" (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стежка — сте́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сте́жки Орфографічний словник української мови
  2. стежка — (у траві) доріжка, (в горах) плай; (наукова) П. нива, поле діяльности, шлях, ур. стезя; стежечка, стежина. Словник синонімів Караванського
  3. стежка — Біжак (степова стежка), білотроп (по мерзлому снігу), вурма (стежка, протоптана худобою), доріженька, доріжечка, доріжка, межа, межівник, перть (стежка, якою гонять овець), пішник, пішничок, плай (у горах), плая (т.с. Словник синонімів Вусика
  4. стежка — [стежка] -жкие, д. і м. -ез'ц'і, мн. стеижки, стеижок дв'і стежкие Орфоепічний словник української мови
  5. стежка — СТЕ́ЖКА, и, ж. 1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. стежка — сте́жка: ◊ показа́ти, куди́ сте́жка в горох пригрозити (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. стежка — Не туди стежка в горох. Я тебе навчу, як робити. У нього гадок, як у заяця стежок. Дуже багато. Дуже змінчивий. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. стежка — -и, ж. 1》 Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. || Смуга, слід, що залишається після. Заступати стежку кому — а) не давати кому-небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому-небудь. 2》 рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стежка — вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Фразеологічний словник української мови
  10. стежка — Сте́жка, -жки, -жці; -жки́, -жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. стежка — СТЕ́ЖКА, и, ж. 1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. стежка — Стежка, -ки ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56. В пекло стежки він не знав. Котл. Ен. III. 10. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. Словник української мови Грінченка