стежити

ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм., ПРИГЛЯДА́ТИ за ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ за ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК (ПОДАВА́ТИ ЛАД) чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИ кого, що, діал., КУКО́БИТИ кого, що, діал., ПА́ЗИТИ кого, що, діал., ПА́ЗАТИ кого, що, діал., ПАЗУВА́ТИ кого, що, діал.; ХОДИ́ТИ за ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИ кого, що, ПО́РАТИСЯ коло (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИ коло (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИ кого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИ кого, НЯ́НЬЧИТИСЯ з ким, ТІ́ШИТИ кого, ТІ́ШИТИСЯ з ким, ПА́НЬКАТИ кого, розм., ПА́НЬКАТИСЯ з ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИ кого, розм., ОБПИРА́ТИ кого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИ кого, діал. (тримати у чистоті). — Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти (догле́діти), угле́діти (вгле́діти), угля́діти (вгля́діти) рідше допантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док (лад), дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку — і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав (син), а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); — Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук — хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був — ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив (Олексій Кирилович) академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне, й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся (батько) на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); — А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); — Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала (Ольга) город, мала невеличке господарство (П. Кочура); — У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює (Семен Денисович) (Б. Грінченко); — А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом — стайню вичищати (казка); Няньчить (ненька) її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. — Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); — Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива (мати дітей), обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).

СПОСТЕРІГА́ТИ що і за ким-чим (уважно дивитися, помічаючи, підмічаючи що-небудь), СТЕЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ЗОРИ́ТИ за ким-чим, розм.; ОБСЕРВУВА́ТИ книжн. Спостерігати затемнення сонця; За боєм.. спостерігав давній знайомий Шашла, його "учень", тепер уже генерал-лейтенант (Ю. Збанацький); Подружжя вчителів полюбило Дмитра, а він, спостерігаючи за ними, може, вперше задумався, як треба шанувати одне одного в сім'ї (М. Стельмах); Деякий час він уважно стежив за грою (О. Гончар); Малі діти визирали на вулицю крізь ворота, слідкуючи за фаетоном оченятами (І. Нечуй-Левицький); Він пригнувся за бузиною і в дірочку крізь лісу почав зорити за Настею (С. Васильченко).

СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ, ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, НАДЗИРА́ТИ розм., СЛІДИ́ТИ розм., ПАНТРУВА́ТИ розм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм., ШПИГУВА́ТИ розм., ВИСТЕРІГА́ТИ розм., СПОЗИРА́ТИ заст., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИ діал., КМІ́ТИТИ діал., КМІТУВА́ТИ діал., МИШКУВА́ТИ діал., ПА́ЗИТИ (ПА́ЗАТИ) діал., ПАЗУВА́ТИ діал.; ТРОПИ́ТИ рідше (звіра). — Док.: ви́стежити, просте́жити, ви́слідити, підгля́нути, підгля́діти, підсліди́ти, припильнува́ти, присліди́ти, прислідкува́ти, ви́стерегти, постерегти́. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський); Маковей стежив за противником (О. Гончар); — Служба моя тут, у тайзі, — говорив дід. — От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де (О. Донченко); Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось (С. Васильченко); Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким (І. Нечуй-Левицький); — Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем (П. Панч); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз'їзди (Я. Качура); — Вони (жандарми) і на Марка полюють (П. Козланюк); Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (І. Франко); Ще ж така й мала була, а бувало.. за Катрею слідити вже слали (А. Головко); (Марина:) Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький); Став помічати — мій колега спозирає за мною (С. Васильченко); — Більш красти не будеш! — кричить пані. — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стежити — (таємно наглядати за кимсь) вистежувати, слідкувати, розм. слідити, пильнувати, чатувати, (з поганими намірами) шпигувати. Словник синонімів Полюги
  2. стежити — стежити чи слідкувати? Стежити – багатозначне слово. Стежити за грою (за успіхами учнів, за розвитком подій, за повідомленнями, за собою, за підозрілою особою), стежити, щоб ніхто не відстав. Похідні: стеження, обстежити, обстеження, простежувати і под. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. стежити — сте́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. стежити — СТЕЖИТИ – СЛІДКУВАТИ – СПОСТЕРІГАТИ Стежити. Багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхом учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити за злодіями, стежити за зайцями, стежити, щоб ніхто не відстав. Літературне слововживання
  5. стежити — 1. (пильно спостерігати, не відриваючи очей, погляду) не спускати (не зводити) очей з кого, чого; не випускати з очей кого, що; пасти очима (оком) кого, що, за ким, чим. Клас не спускав з неї очей (Довженко, 3, 1964... Словник фразеологічних синонімів
  6. стежити — СЛІДКУВАТИ, мати на оці, р. зирити, (стало) не спускати з очей; (за чим) спостерігати; (за ким) наглядати, пасти очима кого, д. сочити; (за собою) дивитися, дбати про свій вигляд; (звіра) вистежувати, іти <�ходити> назирці <�слід-у-слід>; (з метою викриття) шпигувати. Словник синонімів Караванського
  7. стежити — I вартувати, висліджувати, винюхувати, вистежувати, вистерігати, доглядати (за ким), допильновувати, закрадатися, кмітити, крастися, маскуватися, наглядати, надивляти, назирати, нашорошуватися, пантрувати, пильнувати, підгледжувати, підглядати... Словник синонімів Вусика
  8. стежити — [стежиетие] -жу, -жиеш; нак. -еж, -ежтеи Орфоепічний словник української мови
  9. стежити — СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка); Я примостився до панни Анелі найближче... Словник української мови у 20 томах
  10. стежити — -жу, -жиш, недок. 1》 неперех., за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Стежити очима (поглядом) за ким — чим — пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь. 2》 неперех., за чим, також із спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. стежити — Сте́жити, сте́жу, -жиш, -жать; сте́жачи; стеж, сте́жмо, сте́жте за ким, за чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. стежити — СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. неперех., за ким — чим, із спол. я к. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. стежити — Стежити, -жу, -жиш гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255. Словник української мови Грінченка