стежити

СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок.

1. неперех., за ким — чим, із спол. я к. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду.

Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Л. Укр., II, 1951, 542);

Я примостився до панни Анелі найближче, наскільки позволила пристойність, і стежив, як вона шила (Коцюб., II, 1955, 255);

Левко стежив за пароплавом, поки не сховається за лісом ліхтарик на щоглі (Десняк, Опов., 1951, 29);

Примруживши свої великі сірі очі, стежила [Лара] за тим, що відбувається навколо неї (Шовк., Інженери, 1948, 36);

Хлопці обіч, де глибше, перепливали річку наввипередки. Хто не плавав, захоплено стежив за плавцями (Головко, І,1957, 189).

О́чі сте́жать за ким — чим — хто-небудь невідривно спостерігає за кимсь, чимсь.

Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (Коцюб., II, 1955, 86);

Виходячи із спочивальні, на порозі він оглянувся: за ним невідступно стежили материні очі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 247);

З-за піднятого ковніра капітанового плаща блищать чорні, гарячі очі. Вони невпинно стежать за дорогою (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 6);

Сте́жити очи́ма (по́глядом) за ким — чим, — пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь.

З незгаслою посмішкою сиділа Ольга і стежила поглядом за Данилом (Коп., Лейтенанти, 1947, 107).

2. неперех., за чим, також із спол. як, чи і т. ін. і рідко перех. З інтересом та увагою спостерігати за зміною, розвитком, станом чого-небудь.

Кожен з нас, працюючи в тій чи іншій партійно-радянській організації, стежить щодня за незвичайною зміною політичних питань, зовнішніх і внутрішніх (Ленін, 40, 1974, 228);

Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (Довж., І, 1958, 241);

Стьопа легко міг стежити за успіхами своєї учениці (Донч., Секрет, 1947, 27);

Перекладач повинен неухильно стежити за всіма стильовими поворотами тексту (Рильський, IX, 1962, 81);

Трудящі всіх країн пильно стежили за розвитком подій у Росії, розуміючи, що Жовтнева революція має не тільки російське, але й міжнародне значення (Ком. Укр., 11, 1967, 72);

// Цікавитися всім, що відбувається, діється в якій-небудь галузі.

А як поет — без перепони Я стежу творчості закони; З них повстають мої ідеї — Найкращий скарб душі моєї (Вороний, Вибр., 1959, 56);

Голубар уважно стежив за газетами (Ле, С. Голубар, 1950, 42);

— Треба ж стежити за пресою, щоб більше неї бачити (Стельмах, І, 1962, 42);

// Уважно слухаючи, пильно дивлячись і т. ін., намагатися вловити смисл чого-небудь, не пропустити чогось тощо.

Стежив [Алі], як тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам’яних сходах (Коцюб., І, 1955, 395);

Присутні мовчки стежили за тою звичною розмовою (Горд., Чужу ниву.., 1947, 45);

Тамара, Марина Хомівна, Галя і Віра весь час стежили, чи не пройшли з возиком вантажники (Хижняк, Тамара, 1959, 193).

3. неперех., за ким — чим, також із спол. щ о б. Здійснювати контроль, нагляд і т. ін. за ким-, чим-небудь; піклуватися, дбати про когось, щось.

У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін, 43, 1974, 80);

Командир полку Самієв щоразу обганяв її [колону] на мотоциклі, задоволено оглядаючи бійців і наказуючи командирам якнайсуворіше стежити, щоб ніхто не відстав (Гончар, III, 1959, 74);

— Я стою на вокзальному пероні, вартую. Поодаль — ще кілька солдатів: ми оберігаємо на вокзалі лад, регулюємо рух, стежимо за роботою прибиральниць (Кол., На фронті.., 1959, 34);

Вчився він не дуже добре, за цим мало хто стежив (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 123).

◊ В чоти́ри о́ка сте́жити див. о́ко¹;

Сте́жити за собо́ю — дбати про свій зовнішній вигляд, манери або про своє здоров’я.

Вдома я повинен берегтися втомлюватись, їсти щось важке. Мушу.. стежити за собою (Коцюб., III, 1956, 455);

Вродливий панич подобався сам собі і дуже за собою стежив (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 213).

4. неперех., за ким — чим. Установлювати постійний нагляд, щоб впіймати кого-небудь або викрити, звинуватити в чомусь.

Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (Коцюб., II, 1955, 165);

— Не треба, Фросино, ходити Тамарі до нас… Мене і дітей не чіпають. Але хто його зна. Може, стежать [гестапівці] за нашою квартирою (Хижняк, Тамара, 1959, 116);

Офіцер сторопів. Але зразу ж закликав агента контррозвідки й наказує стежити за Стояном (Довж., І, 1958, 46);

Бачився він з Федором Івановичем. Більше ні з ким, бо додому до Бондаренка не можна було зайти: стежать (Головко, II, 1957, 631).

5. перех., мисл. Відшукувати по сліду; висліджувати.

Мороз холодні вікна помережив. Зайців даремно цілий день я стежив, Зате в душі — рожево-білий сніг На давні бурі і на муки ліг (Рильський, І, 1960, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стежити — (таємно наглядати за кимсь) вистежувати, слідкувати, розм. слідити, пильнувати, чатувати, (з поганими намірами) шпигувати. Словник синонімів Полюги
  2. стежити — стежити чи слідкувати? Стежити – багатозначне слово. Стежити за грою (за успіхами учнів, за розвитком подій, за повідомленнями, за собою, за підозрілою особою), стежити, щоб ніхто не відстав. Похідні: стеження, обстежити, обстеження, простежувати і под. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. стежити — сте́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. стежити — СТЕЖИТИ – СЛІДКУВАТИ – СПОСТЕРІГАТИ Стежити. Багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхом учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити за злодіями, стежити за зайцями, стежити, щоб ніхто не відстав. Літературне слововживання
  5. стежити — 1. (пильно спостерігати, не відриваючи очей, погляду) не спускати (не зводити) очей з кого, чого; не випускати з очей кого, що; пасти очима (оком) кого, що, за ким, чим. Клас не спускав з неї очей (Довженко, 3, 1964... Словник фразеологічних синонімів
  6. стежити — СЛІДКУВАТИ, мати на оці, р. зирити, (стало) не спускати з очей; (за чим) спостерігати; (за ким) наглядати, пасти очима кого, д. сочити; (за собою) дивитися, дбати про свій вигляд; (звіра) вистежувати, іти <�ходити> назирці <�слід-у-слід>; (з метою викриття) шпигувати. Словник синонімів Караванського
  7. стежити — I вартувати, висліджувати, винюхувати, вистежувати, вистерігати, доглядати (за ким), допильновувати, закрадатися, кмітити, крастися, маскуватися, наглядати, надивляти, назирати, нашорошуватися, пантрувати, пильнувати, підгледжувати, підглядати... Словник синонімів Вусика
  8. стежити — [стежиетие] -жу, -жиеш; нак. -еж, -ежтеи Орфоепічний словник української мови
  9. стежити — СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок. 1. за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка); Я примостився до панни Анелі найближче... Словник української мови у 20 томах
  10. стежити — -жу, -жиш, недок. 1》 неперех., за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Стежити очима (поглядом) за ким — чим — пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь. 2》 неперех., за чим, також із спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. стежити — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. стежити — Сте́жити, сте́жу, -жиш, -жать; сте́жачи; стеж, сте́жмо, сте́жте за ким, за чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. стежити — Стежити, -жу, -жиш гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255. Словник української мови Грінченка