1. Словник української мови у 20 томах

стидний

СТИДНИ́Й, а́, е́.

Те саме, що стидки́й.

Яке ж ти худеньке, аж світишся... Дівчина помітно зніяковіла, немов у цьому було для неї щось стидне (О. Гончар);

Стидне слово;

Стидна пісня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стидний — стидни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стидний — -а, -е. Те саме, що стидкий. Стидне слово. Стидна пісня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стидний — ГАНЕ́БНИЙ (вартий ганьби, осуду), БЕЗСЛА́ВНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ, СОРО́МНИЙ, СТИДКИ́Й, СТИДНИ́Й. Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Словник синонімів української мови
  4. стидний — СТИДНИ́Й, а́, е́. Те саме, що стидки́й. — Яке ж ти худеньке, аж світишся… Дівчина помітно зніяковіла, немов у цьому було для неї щось стидне (Гончар, III, 1959, 383); Стидне слово; Стидна пісня. Словник української мови в 11 томах
  5. стидний — Стидний, -а, -е = стидкий. Стидна пісня. Словник української мови Грінченка