стинатися
СТИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., СТЯ́ТИСЯ, ЗІТНУ́ТИСЯ, зітну́ся, зітне́шся, док.
1. Битися зі зброєю в руках; брати участь у битві, вступати в боротьбу.
– Люди стинаються з людьми... кров річками ллється... (Панас Мирний);
– Тільки стялись на шаблях, зараз так і положив його вражий кармазин (П. Куліш);
Загони зітнулися на рівному степу під Компаніївкою (Ю. Яновський);
Сколихнеться весь світ, як зітнуться війська (І. Вирган);
// перен. Сперечатися, вступати у суперечку, сварку.
Між селянами такими, Що стинались з судовими, Зачепивсь і наш козак (І. Манжура);
Як кремінь і криця, стялись роди – Гутенюки з Палійчуками (М. Коцюбинський);
Нема місця Маркові на бригаді, з першого дня він у тім пересвідчився, із нехтуванням поставився до бригадира, прилюдно зітнувся, виявив своє обурення (К. Гордієнко);
// Виступати один проти одного; боротися.
Комсомольці гули, як джмелі, І стиналися в спорі (С. Крижанівський).
2. Міцно стискатися (про зуби).
Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула, Бо зуби у неї стялись (І. Котляревський).
3. рідко. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.).
Настала осінь. Подихнули морози, зціпили землю, зв'ялили гаї та діброви. Річка стялась і заблищала склом межи чорними берегами (М. Коцюбинський).
◇ (1) Стина́тися / стя́тися (зітну́тися) зуб на зуб – сваритися, зчиняти лайку.
В хаті заїдня́, колотнечі: содома піднялась, що й не сказати. Мася з матір'ю зуб на зуб стинається (А. Свидницький).
СТИНА́ТИСЯ², а́ється, недок., ЗІТНУ́ТИСЯ, не́ться, док.
1. рідко. Піддаватися зрізуванню.
Чагарники ламкі і легко стинаються.
2. тільки недок. Пас. до стена́ти².
СТИНА́ТИСЯ³ див. стена́тися.
Значення в інших словниках
- стинатися — Стигнути (кров) [I] Словник з творів Івана Франка
- стинатися — стина́тися 1 дієслово недоконаного виду битися стина́тися 2 дієслово недоконаного виду зрізатися стина́тися 3 дієслово недоконаного виду здригатися стина́тися 4 дієслово недоконаного виду міцно стискатися — про зуби; вкриватися льодом — про водойми Орфографічний словник української мови
- стинатися — Вступати в бій <�боротьбу, суперечку, сварку>, п! ВОЮВАТИ; (- зуби) стискатися; (- кров) застигати, (- річку, ще) замерзати; дк. СТЯТИСЯ, зчепитися, схрестити мечі. Словник синонімів Караванського
- стинатися — I -аюся, -аєшся, недок., стятися і зітнутися, зітнуся, зітнешся, док. 1》 Битися зі зброєю в руках; брати участь у битві, вступати в боротьбу. || перен. Сперечатися, вступати у суперечку, сварку. || Виступати один проти одного; боротися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стинатися — БИ́ТИСЯ (з ким і без додатка — брати участь у бою, битві, битися зі зброєю в руках), БОРО́ТИСЯ, ВОЮВА́ТИ, ВОЮВА́ТИСЯ розм., РАТОБО́РСТВУВАТИ заст. (звичайно про тривалішу дію); СТИНА́ТИСЯ (вступати в бій). — Док.: стя́тися (зітну́тися). Словник синонімів української мови
- стинатися — СТИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., СТЯ́ТИСЯ і ЗІТНУ́ТИСЯ, зітну́ся, зітне́шся, док. 1. Битися зі зброєю в руках; брати участь у битві, вступати в боротьбу. Словник української мови в 11 томах