стинатися

СТИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., СТЯ́ТИСЯ і ЗІТНУ́ТИСЯ, зітну́ся, зітне́шся, док.

1. Битися зі зброєю в руках; брати участь у битві, вступати в боротьбу.

— Люди стинаються з людьми… кров річками ллється… (Мирний, IV, 1955, 333);

— Тільки стялись на шаблях, зараз так і положив його вражий кармазин (П. Куліш, Вибр., 1969, 156);

Загони зітнулися на рівному степу під Компаніївкою (Ю. Янов., II, 1958, 171);

Сколихнеться весь світ, як зітнуться війська (Вирган, В розп. літа, 1959, 81);

// перен. Сперечатися, вступати у суперечку, сварку.

Між селянами такими, Що стинались з судовими, Зачепивсь і наш козак (Манж., Тв., 1955, 151);

Як кремінь і криця, стялись роди — Гутенюки з Далійчуками (Коцюб., II, 1955, 310);

Нема місця Маркові на бригаді, з першого дня він у тім пересвідчився, із нехтуванням поставився до бригадира, прилюдно зітнувся, виявив своє обурення (Горд., Дівчина.., 1954, 238);

// Виступати один проти одного; боротися.

Комсомольці гули, як джмелі, І стиналися в спорі (Криж., Срібне весілля, 1957, 302);

Імперіалізм є останній ступінь у розвитку капіталізму, коли він дійшов до того, що поділив весь світ і в смертельній сутичці зітнулися дві гігантські групи (Ленін, 32, 1973, 275).

◊ Стина́тися (стя́тися, зітну́тися) зуб на зуб — сваритися, зчиняти лайку.

В хаті заїдня́, колотнечі: содома піднялась, що й не сказати. Мася з матір’ю зуб на зуб стинається (Свидн., Люборацькі, 1955, 189).

2. Міцно стискатися (про зуби).

Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула, Бо зуби у неї стялись (Котл., І, 1952, 231).

3. рідко. Вкриватися льодом (про річку, озеро і т. ін.).

Настала осінь. Подихнули морози, зціпили землю, зв’ялили гаї та діброви. Річка стялась і заблищала склом межи чорними берегами (Коцюб., І, 1955, 66).

◊ Кров стина́ється в жи́лах — хто-небудь відчуває страх, переляк.

І чуєш ти, як в жилах кров твоя Стинається (Фр., XIII, 1954, 292).

СТИНА́ТИСЯ², а́ється, недок., ЗІТНУ́ТИСЯ, не́ться, док.

1. рідко. Піддаватися зрізуванню.

Чагарники ламкі і легко стинаються.

2. тільки недок. Пас. до стена́ти¹ 1.

СТИНА́ТИСЯ³ див. стена́тися.