сторона

СТОРОНА́, и́, ж.

1. Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок.

– У-у! – заскрипівши зубами, загув Грицько і зло посваривсь кулаком у ту сторону, де стояв панський будинок (Панас Мирний);

Андрій з повагою вийшов на ґанок і, вклонившись людям на всі сторони, рівним, спокійним голосом промовив: – Чи пізнаєте мене, люди добрі? (М. Коцюбинський);

Десь далеко, в сторону Охтирки, чувся приглушений гуркіт (Григорій Тютюнник);

Хлопчина, зирнувши по сторонах, розпочав швидко: – Коло Химчиної хати, коли бій ішов, ящик гранат наші залишили (М. Шеремет).

2. перен. Те саме, що бік 7.

Тепер, при стабілізації карбованця і значному збільшенні капіталів кредитних установ, .. ставки кредиту повинні бути переглянуті в сторону зниження (з наук. літ.).

3. Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; край.

Віддала мене мати В чужу сторону (з народної пісні);

Там, недалечко од нас, – може, коли Слободянські сторони доводилось переїздить, то чували, – стара жона викопала печери у крейдяній горі (Марко Вовчок);

Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (П. Дорошко);

В напівпустельних казахстанських степах Дмитро сумував за далекою рідною лісовою стороною і мріяв затаєно хоч колись, дорослим, повернутися до краю свого дитинства (А. Хорунжий);

// Те саме, що краї́на 1, 2.

В якійсь далекій стороні... В Німеччині... В Туреччині... Та ні! .. Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю. Далеко десь .. Пан на всю губу жив (Л. Глібов);

Було то не в нашім краю, а далеко, далеко, в горячих [гарячих] сторонах (І. Франко).

4. у знач. присл. стороно́ю. Кружним шляхом; в обхід.

Треба було обходити стороною деякі маєтки й городи (Т. Масенко);

Насилу вибрались [партизани] стороною і пішли найглухішими болотами в потрібному напрямку (Ю. Яновський);

// Обминаючи яке-небудь місце.

Стороною дощик іде... (М. Стельмах);

Гроза вночі пройшла десь стороною (В. Собко);

Денис .. млявим спросоння поглядом дивився за ними [воронами], потім устав із воза і вистрілив у зграю, що пролітала дещо стороною (Григорій Тютюнник);

// Осторонь, віддалік.

Пішов собі, сердека, стороною від людей (Г. Квітка-Основ'яненко);

// перен. Не безпосередньо, через когось.

– Чим до пана йти, то спершу до Йосипенка .. Пошлімо кого стороною запитать .. – Ходімо прямо до пана (Панас Мирний);

Стороною Тиша чув, що Лизогуб мав на Полтавщині великі маєтності і що селяни спалили увесь панський двір у перші ж дні революції (П. Панч);

Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути про це Евеліні (Н. Рибак).

5. Те саме, що бік 3.

Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний);

Як од нестерпного болю, Марина навіть очі закрила й повела з сторони в сторону головою (А. Головко);

// Простір, місцевість, місце, розташовані на одному з берегів річки, озера і т. ін.

На обох сторонах Дніпра була страшенна гущина, нетрі (О. Стороженко);

// Одна з частин цілого, умовно поділеного навпіл.

– Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! (О. Довженко);

Сторона обличчя;

// Місце, місцевість, розташовані на відстані від кого-, чого-небудь.

Пріська, побачивши купку жінок, що стояли в стороні, повернула до них (Панас Мирний);

Заходила в Дем'янівку. Хоч і в стороні, та дуже жадалось мені побачити своїх перших господарів (Марко Вовчок);

У стороні живе [старша дочка], тільки й побачиш, як прийде у церкву або до зборні (О. Гончар);

// Уживається в складі назв частин міста, розміщеного на березі річки, бухти і т. ін.

Виборзька сторона.

6. чого і з означ. Складова частина, елемент чого-небудь.

Багато сторін його [М. Л. Кропивницького] різноманітної діяльності ще чекають на своїх дослідників (із журн.);

// Якість, особливість, що характеризують кого-, що-небудь у певному відношенні.

Шевченко цікавився не тільки художньою стороною історичних пам'ятників, старовинних будівель, але й їх історією (з наук.-попул. літ.).

7. Особа, група осіб, організація і т. ін., що протиставляється у певному відношенні іншій особі, групі осіб, організації тощо.

З правого боку суне з своєю стороною Брюховецький, а з лівого Сомкове військо виступає (П. Куліш);

В залі відразу притихли. Відчулося, що виступу Завадки чекає одна й друга сторона (Ірина Вільде);

[Балтієць:] Ми примушені прийняти ультиматум, продиктований нам більш сильною в даний час стороною (О. Корнійчук);

– Я возний, і судить належить не мені; Я лиш виконую, що треба стороні, Котора [котра] кликала мене до виконання (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

8. Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось.

Одну або .. дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (з наук.-попул. літ.);

Кротовини й мурашники розрівнюють лопатами або тильною стороною борони (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Життя, як земля до сонця, поверталось до нього своєю найкращою стороною... (О. Гончар).

9. мат. Те саме, що бік 9.

Сторона трикутника.

10. перен., рідко. Погляд, точка зору, розуміння.

Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Григорій Тютюнник).

11. рідко. Те саме, що сторі́нка 1.

Мабуть, книжка була не дуже займаюча [цікава], бо, не дочитавши навіть і одної сторони, Целя відложила її набік (І. Франко);

Пишу .. не більше 3–4-х сторін у день (М. Коцюбинський).

Рі́дна (моя́, своя́ і т. ін.) краї́на <�Роди́ма (рі́дна) сторона́> <�Рі́дний (роди́мий) край> див. краї́на;

(1) Рі́дна сторона́ – те саме, що Рі́дний край (див. край¹).

Нехай мої співи літають По рідній, коханій моїй стороні (Леся Українка);

Барвиста райдуга п'є воду, і шумують ріки в рідній стороні (В. Сосюра);

(2) Сто́рони сві́ту – північ, південь, схід, захід.

Він благально мовчав у болісному й глибокому самоспогляданні, оглядаючись на всі чотири сторони світу (О. Довженко);

(3) Супроти́вна сторона́:

а) у судовому процесі – особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони;

б) супротивник, ворог.

Йому [посередникові на маневрах] дозволяється дати пораду, але ні в якому разі не заступати ініціативи когось з командирів і не викривати жодної таємниці супротивної сторони (М. Трублаїні);

в) той, хто захищає інтереси, протилежні чиїм-небудь.

○ (4) З (зі) сторони́, у знач. присл. – від сторонніх людей, з іншого середовища і т. ін.

Тоді в мене було щастя... тепер вже ні об чім мені просити дома, нічого сподіватись з сторони... (Марко Вовчок);

(5) На стороні́, у знач. присл.:

а) (у сполуч. зі сл. жити) окремо від рідних.

– Тепер ви житимете на стороні, треба бути простішими, – зауважила повчально мати (О. Гуреїв);

б) серед чужих людей, в іншому колективі, не в своєму середовищі, поза родиною і т. ін.

Господар [Павло] був добрий такий, .. що й на стороні його всяке знало (Марко Вовчок);

Мати на стороні не нахвалиться своїм сином (Панас Мирний);

– А може, зі мною в супрягу? Споловини, га? Чи, таки й справді собі десь уже на стороні сівача запримітила? (О. Гончар);

в) (у сполуч. зі сл. діста́ти, взя́ти і т. ін.) незаконно;

(6) На сто́рону:

а) (перев. зі сл. відда́ти.) у чужий двір, в інше село (про заміжжя дочки).

Вибирай сама, хто тобі по серцю, і скажи мені: чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми кого узяти (Г. Квітка-Основ'яненко);

б) (зі сл. продава́ти, збува́ти і т. ін.) за межі власного господарства, виробництва; іншим споживачам, комусь.

Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо (Панас Мирний);

Сумісництво, як відомо, не скрізь заохочується. От і йде інженер підробляти на сторону – навіть на вантажні роботи (із журн.);

Просто черешня йде на сторону тому, хто платить більше. А це, як ми вже говорили, “цивілізовані” кооператори, які потім перепродають її утридорога (з газ.).

△ (7) Проти́вна сторона́:

а) у судовому процесі – особи, що захищають інтереси, протилежні інтересам другої сторони;

б) Опозиція.

Противна сторона також піде на компроміси, і почин наш увінчається успіхом (Б. Лепкий).

◇ Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі див. бік;

Зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі <�Зворо́тна (і́нша, дру́га і т. ін.) сторона́ меда́лі> див. бік;

Моє́ (ва́ше, його́ і т. ін.) ді́ло сторона́ (рідко збо́ку) див. ді́ло;

На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони) див. бік;

Обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю див. обхо́дити;

(8) Пара́дна сторона́ – те, що розраховане лише на зовнішнє враження; навмисно увиразнене, підкреслене, показне.

Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж – із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький);

Перетяга́ти (перетя́гувати, перева́жувати) / перетягти́ (перетягну́ти, перева́жити) на свою́ (на́шу, ва́шу і т. ін.) сто́рону (на свій (ваш, наш і т. ін.) бік) див. перетяга́ти;

(9) Си́льна сторона́ чия, кого, у кого – цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-небудь, якою дорожать, яку цінують.

Сильною стороною його доповіді виявилося те, що він оперував конкретними фактами (з усн. мови);

Си́льні сто́рони.

Граф Лев Толстой .. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху .. з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (М. Рильський);

(10) Слабка́ сторона́ чия, кого, у кого – що-небудь вразливе, найдошкульніше (про якийсь недолік, ваду і т. ін.).

У поводженні з колегами він виявив слабку сторону своєї вдачі (з усн. мови);

Слабкі́ сто́рони -.

Я за включення Цимбала до спортивної команди. У Цимбала є слабкі сторони? Нехай так, але ж у нас ще є майже півтора місяця для підготовки (І. Багмут);

Става́ти (перехо́дити) / ста́ти (рідко ста́нути, перейти́) на бік (на сто́рону) див. става́ти;

Тіньови́й бік <�Тіньова́ сторона́> див. бік;

(11) Тіньові́ (те́мні) сто́рони чого – недоліки, негативні супровідні явища і т. ін.

Винятковість нерідко має і тіньові сторони (із журн.);

Але чи ж варто нехтувати величчю цього життя заради його темних сторін (із журн.);

Трима́ти (держа́ти) ру́ку (рідше сто́рону) див. трима́ти.