сторона

зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́дня сторона́ меда́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

моє́ (ва́ше, його́ і т. ін.) ді́ло сторона́. Що-небудь зовсім не стосується когось; хтось не має ніякого відношення до чогось. — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба.— Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); Кажан .. цідив крізь зуби:..— Звісно, ваше діло сторона, а моє ні! (М. Хвильовий). моє́ (на́ше) ді́ло збо́ку. Посланець здвигав раменами — не знаю, мовляв, наше діло збоку (Г. Хоткевич).

на сто́рону. 1. перев. зі сл. відда́ти. У чужий двір, в інше село (про заміжжя дочки). Вибирай сама, хто тобі по серцю, і скажи мені: чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми кого узяти (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. зі сл. продава́ти, збува́ти і т. ін. За межі власного господарства, виробництва; іншим споживачам, комусь. Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо (Панас Мирний); Сумісництво, як відомо, не скрізь заохочується. От і йде інженер підробляти на сторону — навіть на вантажні роботи (З журналу); Просто черешня йде на сторону тому, хто платить більше. А це, як ми вже говорили, “цивілізовані” кооператори, які потім перепродають її утридорога (З газети).

обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що. 1. Залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось. Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко). 2. Не виявлятися, не відчуватися. Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко); Дітей Миронових любитиме (Христя), як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).

пара́дна сторона́. Те, що розраховане лише на зовнішнє враження; навмисно увиразнене, підкреслене, показне. Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слобошпицький).

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий). Робити кого-небудь чиїмсь прибічником, прихильником і т. ін. Погляди на книжки, фільми — це пусте! Ні, й це не пусте… Тут вона поволі перетягувала його на свій бік, аж поки не перетягнула зовсім (Ю. Мушкетик); Жила у діда .. Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядину (Леся Українка); — Затягати по судах він (пан) зможе. Зуміє дістати брехливих свідків, суддів перетягнути на свій бік (М. Стельмах). перева́жити на бік. У моїй школі вони (учні) були чотири години, а дома цілих двадцять. І я не всіх міг переважити на свій бік (В. Кучер).

си́льна сторона́ чия, кого, у кого. Цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-небудь, якою дорожать, яку цінують. Сильною стороною його доповіді виявилося те, що він оперував конкретними фактами (З усн. мови). си́льні сто́рони. Граф Лев Толстой .. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху .. з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (М. Рильський).

слабка́ сторона́ чия, кого, у кого. Що-небудь вразливе, найдошкульніше (про якийсь недолік, ваду і т. ін.). У поводженні з колегами він виявив слабку сторону своєї вдачі (З усн. мови). слабкі́ сто́рони. — Я за включення Цимбала до спортивної команди. У Цимбала є слабкі сторони? Нехай так, але ж у нас ще є майже півтора місяця для підготовки (І. Багмут).

става́ти (перехо́дити) на сто́рону (на бік) кого, чого, на чию (на чий). Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович); У родинних суперечках син завжди ставав на материн бік (З усн. мови).

трима́ти (держа́ти) сто́рону кого, чию. Бути чиїм-небудь прихильником, підтримувати когось; обстоювати чиїсь інтереси. При цій суперечці всі тримали в душі сторону Вишневички проти Тріщина, лиш Галя ні (Л. Мартович).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторона — сторона́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сторони́ Орфографічний словник української мови
  2. сторона — Бік; (рідна) край, країна, земля, місцевість, околиця; (чужа) ІД. чужина; (творчости) аспект, риса; мн. СТОРОНИ, (угоди) ЮР. партнери, учасники; пр. СТОРОНОЮ, (їхати) навзбіч. Словник синонімів Караванського
  3. сторона — 1. бік, узбіччя 2. край, країна, земля моск. бік Словник чужослів Павло Штепа
  4. сторона — СТОРОНА́, и́, ж. 1. Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок. – У-у! – заскрипівши зубами, загув Грицько і зло посваривсь кулаком у ту сторону, де стояв панський будинок (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. сторона — сторона́: ◊ ви́йти на сторону евф. до піти до вбиральні, туалету (ст): У тій тривозі загрожений часами утікав перед небезпекою в той спосіб... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сторона — Всякому мила своя сторона. Кожний любить свій рідний край. Чужа сторона не медом полита, а сльозами. В чужих краях зазнаєш багато горя. Чужа сторона не навчить ума. Хто не навчився вдома, той не порозумнішає і в чужих краях. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сторона — -и, ж. 1》 Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок. Сторони світу — північ, південь, схід, захід. 2》 перен. Те саме, що бік 7). 3》 Місцевість, область, район і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сторона — БІК (місце збоку кого-, чого-небудь; одна з поверхонь якого-небудь предмета), СТОРОНА́. По обидва боки ґанку бризкали фонтани (І. Нечуй-Левицький); Є плід на берегах Мертвого моря. Він висить на гілці й красується показним боком (Г. Словник синонімів української мови
  9. сторона — Сторона́, -ни́, -ні́; сто́рони, сторі́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сторона — СТОРОНА́, и́, ж. 1. Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок. — У-у! — заскрипівши зубами, загув Грицько і зло посваривсь кулаком у ту сторону, де стояв панський будинок (Мирний, І, 1954, 302)... Словник української мови в 11 томах