сторопіло
СТОРОПІ́ЛО, розм.
Присл. до сторопі́лий 2.
– Ось Мічурін, – сказав перекладач. Чиновник сторопіло обернувся до Мічуріна (О. Довженко);
– Га? Мене кликав директор? – аж сторопіло допитувався професор, хапаючи наглядача за руку (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторопіло — сторопі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- сторопіло — розм. Присл. до сторопілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сторопіло — СТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до сторопі́лий 2. — Ось Мічурін, — сказав перекладач. Чиновник сторопіло обернувся до Мічуріна (Довж., І, 1958, 405); — Га? Мене кликав директор? — аж сторопіло допитувався професор, хапаючи наглядача за руку (Ле, Право.., 1957, 127). Словник української мови в 11 томах