сторопіло
СТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до сторопі́лий 2.
— Ось Мічурін, — сказав перекладач. Чиновник сторопіло обернувся до Мічуріна (Довж., І, 1958, 405);
— Га? Мене кликав директор? — аж сторопіло допитувався професор, хапаючи наглядача за руку (Ле, Право.., 1957, 127).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сторопіло — сторопі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- сторопіло — СТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до сторопі́лий 2. – Ось Мічурін, – сказав перекладач. Чиновник сторопіло обернувся до Мічуріна (О. Довженко); – Га? Мене кликав директор? – аж сторопіло допитувався професор, хапаючи наглядача за руку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- сторопіло — розм. Присл. до сторопілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови