стоятися
СТОЯ́ТИСЯ, стої́ться, недок.
1. частіше із запереч. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися.
Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно .. Петрові стає .. душно... Не стоїться на місці (С. Васильченко);
Хоча Шура вислала вперед санітарів, а саму її комбат не пускав туди, поки не буде в цьому крайньої потреби, – їй не стоялося тут (О. Гончар).
2. рідко. Те саме, що ко́штувати 1.
Була на йому біла свита Із шаповальського сукна, .. Сім кіп стоялася вона (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоятися — стоя́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- стоятися — стоїться, недок. 1》 частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. 2》 рідко. Те саме, що коштувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоятися — СТОЯ́ТИСЯ, стої́ться, недок. 1. частіше із запереч. част. не, безос. Хтось має бажання або можливість стояти, залишатися на місці, не йти, не рухатися. Свічка, що блимала.., як у тумані, відразу, здалося, спалахнула ясно-ясно.. Петрові стає.. Словник української мови в 11 томах