1. Словник української мови у 20 томах

страмити

СТРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. страмля́ть; недок., кого і без прям. дод., розм.

1. Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати.

Він так і скипів, матінко. Як схопиться: – Так ти, – каже, – сяка-така, ще загадувать будеш мені, страмить мене будеш?!.. А тебе я навіщо брав? (А. Тесленко);

– Хотіли, мугиряки, косу одрізати, – вже спокійно розповідала Мариня. – Коли б таки остригли, коли б дав Бог! – промовила Устина, зціплюючи рученята. – Бо доки вже будеш ходити, доки будеш страмити... (С. Васильченко).

2. Те саме, що соро́мити 1.

Не раз, ради заздрості, вона крала, чого у неї не було, а на других бачила, її страмили, били – вона все одно робила (Панас Мирний);

Зачувши ті наміри, Марта стала страмить молодицю (К. Гордієнко);

Не любить і він, коли в зошиті пляма. (Страмитимуть знову – учителька, мама!..) (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страмити — страми́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. страмити — Соромити, висоромлювати, висоромити, повисоромлювати, зісоромлювати, зісоромити, позісоромлювати, насоромлювати, насоромити, понасоромлювати, осоромлювати, осоромити, поосоромлювати, усоромлювати, усоромити, повсоромлювати, ганьбити, вигальблювати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. страмити — -млю, -миш; мн. страмлять; недок., перех. і без додатка, розм. 1》 Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати. 2》 Те саме, що соромити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страмити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. страмити — СТРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. страмля́ть; недок., перех. і без додатка, розм. 1. Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати. Він так і скипів, матінко. Словник української мови в 11 томах
  6. страмити — Страмити, -млю, -миш гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59. Словник української мови Грінченка