страмити

страми́ти

-млю, -миш; мн. страмлять; недок., перех. і без додатка, розм.

1》 Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати.

2》 Те саме, що соромити 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страмити — страми́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. страмити — Соромити, висоромлювати, висоромити, повисоромлювати, зісоромлювати, зісоромити, позісоромлювати, насоромлювати, насоромити, понасоромлювати, осоромлювати, осоромити, поосоромлювати, усоромлювати, усоромити, повсоромлювати, ганьбити, вигальблювати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. страмити — СТРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. страмля́ть; недок., кого і без прям. дод., розм. 1. Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати. Він так і скипів, матінко. Словник української мови у 20 томах
  4. страмити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. страмити — СТРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. страмля́ть; недок., перех. і без додатка, розм. 1. Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось; осоромлювати. Він так і скипів, матінко. Словник української мови в 11 томах
  6. страмити — Страмити, -млю, -миш гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59. Словник української мови Грінченка