страхітливий
СТРАХІТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний.
Стільки наслухалася Тамара тих жахів, стільки взнала страхітливих новин, що вже й не знала, чого більше боятися (А. Хижняк);
Женя раптом зітхнув і замовк .. Може, перед ним постали важким маревом чорні дні страхітливої війни, що так несподівано порушила його безтурботне дитинство? (Ю. Мокрієв);
// Який характеризується тяжкими, трагічними подіями, що викликають страх (про час).
Сумно Олексі лишати Рідну землю свою в цей важкий і страхітливий час (Л. Забашта).
2. Який викликає важке і болісне почуття, справляє тяжке враження.
Жах збільшує очі Федоренка. Перед ним у круговерті пролітають кілька страхітливих убивств, зв'язаних з ім'ям Апостола Смерті (М. Стельмах);
Підрахунки, зроблені Організацією Об'єднаних Націй, дають страхітливу картину. Вони показали, що тільки в роки другої світової війни було вбито 32 мільйони солдатів (з наук.-попул. літ.).
3. Повний труднощів, злигоднів, горя, дуже тяжкий.
Білі прозорі хмарки .. линули туди, на схід, до своїх, щоб сказати їм про нескорених .. людей, які тут, у страхітливому полоні, не втратили віри в своє визволення (А. Хижняк);
Страхітлива доля.
4. розм. Який значно перевищує звичайну міру, норму; дуже сильний, великий (про ступінь вияву, інтенсивності чого-небудь).
Чувся безугавний, страхітливий легіт, іноді біля самого порога лунали дивні кроки (С. Скляренко);
Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (О. Гончар);
За хвилину почувся важкий удар об землю і страхітливий вибух (Ю. Збанацький);
1891 року – під час страхітливого голоду внаслідок посухи – Висоцький за дорученням Докучаєва очолює експедицію на Велико-Анадольській дільниці (Донбас) (з газ.);
// Особливо небезпечний.
[Мандрика:] Ви не знаєте фашистів. Це такі страхітливі вороги людства (О. Довженко);
// Дуже великий вагою, кількістю, розміром і т. ін.
До боротьби проти нової війни, до боротьби проти її паліїв, за міцний мир, за повне роззброєння кличуть страхітливі цифри людських втрат (із журн.).
Значення в інших словниках
- страхітливий — страхітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- страхітливий — Дуже страшний, (злочин) кошмарний, жахливий; (- міру вияву) страшенний, величезний, надзвичайний, неймовірний, немилосердний; (апетит) звірячий; (плян) диявольський, бестіяльний, пекельний, г. макабричний. Словник синонімів Караванського
- страхітливий — див. гидкий; страшний Словник синонімів Вусика
- страхітливий — -а, -е. 1》 Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний. || Який відзначається тяжкими, трагічними подіями, що викликають страх (про час). 2》 Який викликає тяжке і болісне почуття, справляє гнітюче враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страхітливий — СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. Словник синонімів української мови
- страхітливий — СТРАХІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний. Стільки наслухалася Тамара тих жахів, стільки взнала страхітливих новин, що вже й не знала, чого більше боятися (Хижняк, Тамара, 1959, 188); Женя раптом зітхнув і замовк.. Словник української мови в 11 томах