страхітливий

СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. інтерес, цікавість); БЕЗМЕ́ЖНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ розм.), НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, БЕЗДО́ННИЙ поет., БЕЗТЯ́МНИЙ підсил., НЕСТЯ́МНИЙ підсил., БЕЗУ́МНИЙ підсил., ЛЮ́ТИЙ підсил., НЕСАМОВИ́ТИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., СТРАШНИ́Й підсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм. рідше, СТРАХІТЛИ́ВИЙ підсил. розм., СТРАХІ́ТНИЙ підсил. розм., СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (про якесь почуття). Мені раптово стало соромно, що я не маю такого сильного почуття до неї (Є. Гуцало); Велике, фатальне кохання — це самум (Леся Українка); Великий гнів і велика скорбота, мов два млинових камені, стиснули до краю натягнену душу старого (М. Стельмах); Гості не тільки зрозуміли, хто така була Антоніна, але й відчули до неї глибоку повагу (О. Довженко); Важкі думки, невдачі, глибока образа докорів гнали Пріську додому (Панас Мирний); І лють нараз напала. Гостра лють! Помсти (Г. Хоткевич); Вона з гострою цікавістю приглядалася майже до кожного обличчя (Д. Ткач); Щастя, безмежна радість, любов до світу обгортали його, гріли серце (С. Скляренко); Першого дня Різдва безмірне горе давило Гаїнку (Б. Грінченко); Зосталась тільки ця любов обопільна, це безмірне щастя зустрічі двох людей, що звуться: мати й син (О. Гончар); Щоб передать журбу мою безкраю, немає фарб і слів нема таких (В. Сосюра); Спалить мене бездонна туга (Уляна Кравченко); Збулася (Пазя) зовсім збентеження, яке обхопило було її зразу внаслідок безтямної люті (Лесь Мартович); Я в пісню вилив ніжні мрії, Любов безумну в пісню вклав (М. Рильський); Люта злоба; Знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа (М. Стельмах); Боже, розплати шаленої, Боже, шаленої мсти, лютости всенаученої нам на всечас відпусти (В. Стус); Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав (О. Гончар). — Пор. 2. бурхли́вий, 5. важки́й.

СИ́ЛЬНИЙ (про крик, плач, галас, регіт і т. ін. — значний за ступенем свого вияву), НЕСАМОВИ́ТИЙ підсил., НЕСТЯ́МНИЙ підсил., УРА́ЗЛИВИЙ (ВРА́ЗЛИВИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИ́Й підсил., СТРАШНИ́Й підсил. розм., СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТРАХІТЛИВИЙ розм., СТРАХІ́ТНИЙ розм. Сильний сухий тріск.. розірвав тишу ночі (Ю. Смолич); Серед ночі я прокинувся від несамовитого гусячого крику (І. Багмут); Її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті (Панас Мирний); З кожного двора здіймався жахливий крик смерті (М. Коцюбинський); На вулицях був страшенний галас (Л. Смілянський); Почувся.. страхітливий вибух (Ю. Збанацький).

СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил., ЖАСКИ́Й підсил. рідше, СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТРАШНЮ́ЧИЙ підсил. розм., КОШМА́РНИЙ підсил. розм., МАРКІ́ТНИЙ діал., ЖАСНИ́Й підсил. діал.; ЛЯЧНИ́Й (який лякає); СТРАХОВИ́ДНИЙ розм. (звичайно про вигляд). Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгуркотіло (О. Гончар); Несподівано блиснула страшна блискавка.. Усі в покоях крикнули разом (І. Нечуй-Левицький); Перед очима виростали високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні (С. Васильченко); Стало наче розвиднятися, і вже не було навкруги ні мряки, ні холоднечі, ні безпросвітної погрозливої тьми (О. Гончар); Моторошний плач струснув кімнату (О. Довженко); Тут Скорпіон протягатиме клешні криві та жахливі (М. Зеров); Хвощі — старовинне козацьке село. Річка, грізні, порослі лісами яруги, жахні болота окреслили навколо нього непрохідне коло, перетинали шлях ворогам (Ю. Мушкетик); Страшенний грюк злякав її (Панас Мирний); Ті дні кошмарними були, був наступ дикий і невпинний... (В. Сосюра); В очі привітно глянув (Наливайко), як в безодню лячну і манливу, і злякався, відвів погляд (І. Ле).