страхітливий

СТРАХІТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний.

Стільки наслухалася Тамара тих жахів, стільки взнала страхітливих новин, що вже й не знала, чого більше боятися (Хижняк, Тамара, 1959, 188);

Женя раптом зітхнув і замовк.. Може, перед ним постали важким маревом чорні дні страхітливої війни, що так несподівано порушила його безтурботне дитинство? (Мокр., Острів.., 1961, 12);

// Який відзначається тяжкими, трагічними подіями, що викликають страх (про час).

Сумно Олексі лишати Рідну землю свою в цей важкий і страхітливий час (Забашта, Вибр., 1958, 232).

2. Який викликає важке і болісне почуття, справляє тяжке враження.

Жах збільшує очі Федоренка. Перед ним у круговерті пролітають кілька страхітливих убивств, зв’язаних з ім’ям Апостола Смерті (Стельмах, II, 1962, 281);

Підрахунки, зроблені Організацією Об’єднаних Націй, дають страхітливу картину. Вони показали, що тільки в роки другої світової війни було вбито 32 мільйони солдатів (Наука.., 2, 1960, 7).

3. Повний труднощів, злигоднів, горя, дуже тяжкий.

Білі прозорі хмарки.. линули туди, на схід, до своїх, щоб сказати їм про нескорених радянських людей, які тут, у страхітливому полоні, не втратили віри в своє визволення (Хижняк, Тамара, 1959, 42);

Страхітлива доля.

4. розм. Який значно перевищує звичайну міру, норму; дуже сильний, великий (про ступінь вияву, інтенсивності чого-небудь).

Чувся безугавний, страхітливий легіт, іноді біля самого порога лунали дивні кроки (Скл., Святослав, 1959, 16);

Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (Гончар, І, 1959, 3);

За хвилину почувся важкий удар об землю і страхітливий вибух (Збан., Крил. гонець, 1953, 40);

1891 року — під час страхітливого голоду внаслідок посухи — Висоцький за дорученням Докучаєва очолює експедицію на Велико-Анадольській дільниці (Донбас) (Літ. Укр., 19.II 1965, 2);

// Особливо небезпечний.

[Мандрика:] Ви не знаєте фашистів. Це такі страхітливі вороги людства (Довж., І, 1958, 363);

// Дуже великий вагою, кількістю, розміром і т. ін.

До боротьби проти нової війни, до боротьби проти її паліїв, за міцний мир, за повне роззброєння кличуть страхітливі цифри людських втрат (Вітч., 11, 1961, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхітливий — страхітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. страхітливий — Дуже страшний, (злочин) кошмарний, жахливий; (- міру вияву) страшенний, величезний, надзвичайний, неймовірний, немилосердний; (апетит) звірячий; (плян) диявольський, бестіяльний, пекельний, г. макабричний. Словник синонімів Караванського
  3. страхітливий — див. гидкий; страшний Словник синонімів Вусика
  4. страхітливий — СТРАХІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний. Стільки наслухалася Тамара тих жахів, стільки взнала страхітливих новин, що вже й не знала, чого більше боятися (А. Хижняк); Женя раптом зітхнув і замовк .. Словник української мови у 20 томах
  5. страхітливий — -а, -е. 1》 Який викликає, вселяє почуття страху; дуже страшний. || Який відзначається тяжкими, трагічними подіями, що викликають страх (про час). 2》 Який викликає тяжке і болісне почуття, справляє гнітюче враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страхітливий — СИ́ЛЬНИЙ (про почуття, враження і т. ін. — який досяг значного ступеня або виявляється з великою силою), ВЕЛИ́КИЙ, ГЛИБО́КИЙ, ГО́СТРИЙ (про тугу, гнів тощо, а також із сл. Словник синонімів української мови