1. Словник української мови у 20 томах

стрекотуха

СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм.

Та, що стрекоче (у 2 знач.).

– Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекотуха — стрекоту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. стрекотуха — див. говорун, суеслов, пустобрех Словник чужослів Павло Штепа
  3. стрекотуха — -и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах