стрекотуха
стрекоту́ха
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрекотуха — див. говорун, суеслов, пустобрех Словник чужослів Павло Штепа
- стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). – Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько). Словник української мови у 20 томах
- стрекотуха — -и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах