стрекотуха

стрекоту́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекотуха — див. говорун, суеслов, пустобрех Словник чужослів Павло Штепа
  2. стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). – Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько). Словник української мови у 20 томах
  3. стрекотуха — -и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах