стрекотуха
СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрекотуха — стрекоту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- стрекотуха — див. говорун, суеслов, пустобрех Словник чужослів Павло Штепа
- стрекотуха — СТРЕКОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). – Цим хоч що! – аж плюнув ізпересердя Тимон, посуваючися на край лавки, щоб дати місце веселому товариству стрекотух в ажурних вбраннях та свіжоспечених поручників (Д. Бузько). Словник української мови у 20 томах
- стрекотуха — -и, ж., розм. Та, що стрекоче (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови