стривожено
СТРИВО́ЖЕНО.
Присл. до стриво́жений 2, 3.
Радникова стривожено повернула до нього своє лице (О. Кобилянська);
– Мамо... мамо... – заговорило хлоп'я стривожено. – Скажіть, а там, за Полтавою... є сонце? (О. Гончар);
Чоловік здригається й стривожено дивиться на Микошу (О. Полторацький);
Стривоженість і непевність упроводжували цей несподіваний похід нового султана, і ніхто б не взявся вгадати його наслідків (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стривожено — стриво́жено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стривожено — Присл. до стривожений 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стривожено — СТРИВО́ЖЕНО. Присл. до стриво́жений 2, 3. Радникова стривожено повернула до нього своє лице (Коб., І, 1956, 85); — Мамо… мамо… — заговорило хлоп’я стривожено. — Скажіть, а там, за Полтавою… є сонце?... Словник української мови в 11 томах