строгий

СТРО́ГИЙ, а, е.

1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий.

Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко);

Вимоглива, строга і водночас лагідна, вона вміла так захоплюватись уроком, знаходила такі слова, коли оповідала про природу чи про письменників, що ми .. сиділи, мов зачаровані (С. Олійник);

// Серйозний, зосереджений.

От вона стає на порозі, строга і чорна, мов черниця (М. Стельмах);

Марія сиділа на стільці і дивилася непорушно у вікно. Вся вона була підтягнута, строга, недоступна ні для яких погроз (Ю. Бедзик);

// Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності.

– Дезертир? – чув Тиміш строгий полковничий голос (О. Довженко);

// Який виражає серйозність, зосередженість.

– Ти хто будеш? – наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі .. – Бідняк я (М. Стельмах);

У Георге шорстке сиве волосся, строгий, карбований вираз обличчя (М. Чабанівський);

Строгий погляд.

2. Який не допускає ніяких відхилень, відступів, поблажок і т. ін.

Установлювався строгий розділ між державним скарбом і сумами, які були в особистому розпорядженні гетьмана (з наук. літ.);

– Людина в нас охороняється строгими і справедливими законами (М. Чабанівський).

3. Який треба неухильно, точно, повно виконувати, якого дотримуються.

Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент – гігієна праці письменникам потрібна більше ніж кому іншому (С. Васильченко);

Він звернувся до Максима – не лише як до свого друга й побратима, але і як до архітекта [архітектора], щоб він убрав його палку, вогняну ідею в строгий проект (І. Багряний);

// Переконливий, незаперечний.

Тепер є багато строгих доказів обертання Землі. Один з доказів обертання Землі навколо Сонця – існування річного паралакса зір (з навч. літ.).

4. Який не допускає відхилень від прийнятих норм моралі, поведінки і т. ін.

Вуйко держав мене в вічнім страсі, в вічній погрозі. Строгі його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник (І. Франко);

Француз убогий .. В моралі був не дуже строгий (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

5. Який відповідає вимогам класичного стилю.

Обличчя в неї тонкої, строгої і не зразу помітної вроди (В. Собко);

* Образно. Міста профіль строгий Поволі виплива на небосхил (М. Рильський);

// Який поєднує в собі простоту ліній, форм і т. ін.

Кабінет Ніни Тополі. Гарні, строгого стилю меблі (І. Кочерга);

Серед буйної зелені на високих дніпровських кручах височить строгий гранітний обеліск (з газ.);

// Без прикрас, з прямими лініями.

Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (С. Журахович);

Тихо відчиняються двері, входить, одягнена в строге чорне вбрання, пані Людмила (Д. Бедзик).

6. поет. Холодний, з морозом.

В ніч таку, морозяну і строгу, в небі зорі – наче вимиті, нові... (П. Тичина);

І ви, стривожені сини .. Живете повівом весни, І літа сонцем голубим, І осені багрянцем злим, І сріблом чистих, строгих зим, І шовком теплої трави, З якою народились ви (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строгий — стро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. строгий — Крутий, суворий, вимогливий; (погляд) серйозний, тяжкий, не панібратський; (закон) твердий, невблаганний; (- ізоляцію) ЦІЛКОВИТИЙ; (облік) пильний; (стиль) клясичний; (одяг) витриманий. Словник синонімів Караванського
  3. строгий — Суворий, вимогливий, штивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. строгий — -а, -е. 1》 Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий. || Серйозний, зосереджений. || Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності. || Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. строгий — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Словник синонімів української мови
  6. строгий — СТРО́ГИЙ, а, е. 1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м’якості, поблажливості; суворий. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. строгий — Стро́гий, -а, -е Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд. Словник української мови Грінченка