строгий
СТРО́ГИЙ, а, е.
1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий.
Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко);
Вимоглива, строга і водночас лагідна, вона вміла так захоплюватись уроком, знаходила такі слова, коли оповідала про природу чи про письменників, що ми .. сиділи, мов зачаровані (С. Олійник);
// Серйозний, зосереджений.
От вона стає на порозі, строга і чорна, мов черниця (М. Стельмах);
Марія сиділа на стільці і дивилася непорушно у вікно. Вся вона була підтягнута, строга, недоступна ні для яких погроз (Ю. Бедзик);
// Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності.
– Дезертир? – чув Тиміш строгий полковничий голос (О. Довженко);
// Який виражає серйозність, зосередженість.
– Ти хто будеш? – наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі .. – Бідняк я (М. Стельмах);
У Георге шорстке сиве волосся, строгий, карбований вираз обличчя (М. Чабанівський);
Строгий погляд.
2. Який не допускає ніяких відхилень, відступів, поблажок і т. ін.
Установлювався строгий розділ між державним скарбом і сумами, які були в особистому розпорядженні гетьмана (з наук. літ.);
– Людина в нас охороняється строгими і справедливими законами (М. Чабанівський).
3. Який треба неухильно, точно, повно виконувати, якого дотримуються.
Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент – гігієна праці письменникам потрібна більше ніж кому іншому (С. Васильченко);
Він звернувся до Максима – не лише як до свого друга й побратима, але і як до архітекта [архітектора], щоб він убрав його палку, вогняну ідею в строгий проект (І. Багряний);
// Переконливий, незаперечний.
Тепер є багато строгих доказів обертання Землі. Один з доказів обертання Землі навколо Сонця – існування річного паралакса зір (з навч. літ.).
4. Який не допускає відхилень від прийнятих норм моралі, поведінки і т. ін.
Вуйко держав мене в вічнім страсі, в вічній погрозі. Строгі його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник (І. Франко);
Француз убогий .. В моралі був не дуже строгий (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
5. Який відповідає вимогам класичного стилю.
Обличчя в неї тонкої, строгої і не зразу помітної вроди (В. Собко);
* Образно. Міста профіль строгий Поволі виплива на небосхил (М. Рильський);
// Який поєднує в собі простоту ліній, форм і т. ін.
Кабінет Ніни Тополі. Гарні, строгого стилю меблі (І. Кочерга);
Серед буйної зелені на високих дніпровських кручах височить строгий гранітний обеліск (з газ.);
// Без прикрас, з прямими лініями.
Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (С. Журахович);
Тихо відчиняються двері, входить, одягнена в строге чорне вбрання, пані Людмила (Д. Бедзик).
6. поет. Холодний, з морозом.
В ніч таку, морозяну і строгу, в небі зорі – наче вимиті, нові... (П. Тичина);
І ви, стривожені сини .. Живете повівом весни, І літа сонцем голубим, І осені багрянцем злим, І сріблом чистих, строгих зим, І шовком теплої трави, З якою народились ви (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- строгий — стро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- строгий — Крутий, суворий, вимогливий; (погляд) серйозний, тяжкий, не панібратський; (закон) твердий, невблаганний; (- ізоляцію) ЦІЛКОВИТИЙ; (облік) пильний; (стиль) клясичний; (одяг) витриманий. Словник синонімів Караванського
- строгий — Суворий, вимогливий, штивний Словник чужослів Павло Штепа
- строгий — -а, -е. 1》 Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий. || Серйозний, зосереджений. || Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності. || Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- строгий — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Словник синонімів української мови
- строгий — СТРО́ГИЙ, а, е. 1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м’якості, поблажливості; суворий. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (Фр. Словник української мови в 11 томах
- строгий — Стро́гий, -а, -е Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд. Словник української мови Грінченка