строгий

СТРО́ГИЙ, а, е.

1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м’якості, поблажливості; суворий.

Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (Фр., IV, 1950, 455);

Вимоглива, строга і водночас лагідна, вона вміла так захоплюватись уроком, знаходила такі слова, коли оповідала про природу чи про письменників, що ми.. сиділи, мов зачаровані (С. Ол., З книги життя, 1968, 69);

// Серйозний, зосереджений.

От вона стає на порозі, строга і чорна, мов черниця (Стельмах, Хліб.., 1959, 144);

Марія сиділа на стільці і дивилася непорушно у вікно. Вся вона була підтягнута, строга, недоступна ні для яких погроз (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 131);

// Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності.

— Дезертир? — чув Тиміш строгий полковничий голос (Довж., І, 1958, 42);

// Який виражає серйозність, зосередженість.

— Ти хто будеш? — наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. — Бідняк я (Стельмах, II, 1962, 201);

У Георге шорстке сиве волосся, строгий, карбований вираз обличчя (Чаб., Балкан. весна, 1960, 57);

Строгий погляд.

2. Який не допускає ніяких відхилень, відступів, поблажок і т. ін.

Строга партійність є супутник і результат високорозвинутої класової боротьби (Ленін, 12, 1970, 123);

— Людина в нас охороняється строгими і справедливими законами (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 103).

3. Який треба неухильно, точно, повно виконувати, якого дотримуються.

З метою посилення контролю і перевірки фактичного виконання справи треба встановити строгий порядок звітності місцевих партійних органів про виконання рішень партії перед вищестоящими партійними органами, перед масами комуністів (Резол. XXII з.., 1961, 24);

В п’ятирічному плані передбачається більш строга балансова узгодженість виробництва і купівельної спроможності споживачів, з тим щоб якомога повніше задовольнити виробничий і споживчий попит (Ком. Укр., 10, 1966, 15);

Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент — гігієна праці письменникам потрібна більше ніж кому іншому (Вас., IV, 1960, 59);

// Переконливий, незаперечний.

Тепер є багато строгих доказів обертання Землі. Один з доказів обертання Землі навколо Сонця — існування річного паралакса зір (Астр., 1956, 46).

4. Який не допускає відхилень від прийнятих норм моралі, поведінки і т. ін.

Вуйко держав мене в вічнім страсі, в вічній погрозі. Строгі його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник (Фр., І, 1955, 345);

Француз убогий.. В моралі був не дуже строгий (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 12).

5. Який відповідає вимогам класичного стилю.

Обличчя в неї тонкої, строгої і не зразу помітної вроди (Собко, Звич. життя, 1957, 215);

*Образно. Міста профіль строгий Поволі виплива на небосхил (Рильський, І, 1960, 264);

// Який поєднує в собі простоту ліній, форм і т. ін.

Кабінет Ніни Тополі. Гарні, строгого стилю меблі (Коч., II, 1956, 283);

Серед буйної зелені на високих дніпровських кручах височить строгий гранітний обеліск (Веч. Київ, 18.VІІ 1968, 3);

// Без прикрас, з прямими лініями.

Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406);

Тихо відчиняються двері, входить, одягнена в строге чорне вбрання, пані Людмила (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 29).

6. поет. Холодний, з морозом.

В ніч таку, морозяну і строгу, в небі зорі — наче вимиті, нові… (Тич., II, 1957, 47);

І ви, стривожені сини.. Живете повівом весни, І літа сонцем голубим, І осені багрянцем злим, І сріблом чистих, строгих зим, І шовком теплої трави, З якою народились ви (Рильський, II, 1960, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строгий — стро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. строгий — Крутий, суворий, вимогливий; (погляд) серйозний, тяжкий, не панібратський; (закон) твердий, невблаганний; (- ізоляцію) ЦІЛКОВИТИЙ; (облік) пильний; (стиль) клясичний; (одяг) витриманий. Словник синонімів Караванського
  3. строгий — Суворий, вимогливий, штивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. строгий — СТРО́ГИЙ, а, е. 1. Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий. Марися немало здивувалася тій ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Словник української мови у 20 томах
  5. строгий — -а, -е. 1》 Дуже стійкий, твердий, непохитний, позбавлений м'якості, поблажливості; суворий. || Серйозний, зосереджений. || Сповнений вимогливості, стійкості, твердості, непохитності. || Який виражає серйозність, зосередженість. Строгий погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. строгий — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Словник синонімів української мови
  7. строгий — Стро́гий, -а, -е Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд. Словник української мови Грінченка