строго
СТРО́ГО. Присл. до стро́гий 1-4.
— Дорка! — крикнув він строго. — Руш мені тільки ще хоч разок — я тобі дам!.. (Коцюб., II, 1955, 368);
Килина глянула строго на внука. — Я тебе скільки вчила, Митю, коли старші розмовляють, мовчи (Мокр., Сто.., 1961, 114);
В усіх питаннях партійні групи повинні строго і неухильно керуватись рішеннями керівних партійних органів (Статут КПРС, 1971, 30);
В мануфактурі залізний закон строго визначених пропорцій і відношень розподіляє робітничі маси між різними функціями.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 358);
Скупі слова і висічені дати лягли рядами строго на граніт (Гонч., Вибр., 1959, 289).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строго — стро́го прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- строго — СТРО́ГО. Присл. до стро́гий 1–4. – Дор-ка! – крикнув він строго. – Руш мені тільки ще хоч разок – я тобі дам!.. (М. Коцюбинський); Килина глянула строго на внука. – Я тебе скільки вчила, Митю, коли старші розмовляють, мовчи (Ю. Мокрієв); У ХІ –ХІII ст. Словник української мови у 20 томах
- строго — Присл. до строгий 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- строго — Стро́го нар. 1) Жестоко, свирѣпо. 2) Очень. Понесли багача строго високо. Гол. ІІІ. 265. Словник української мови Грінченка