1. Словник української мови у 20 томах

строгість

СТРО́ГІСТЬ, гості, ж.

Абстр. ім. до стро́гий.

Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (М. Шеремет);

У Дмитровому голосі бриніла строгість (А. Хорунжий);

Пусто і дико було на тих лісових кладовищах, забутих богом й людьми, де лиш готури гутіли та вились гадюки. Тут була тиша, великий спокій природи, строгість і сум (М. Коцюбинський);

– Я погоджуюся з усім, бо строгість мусить бути, без строгості ніхто ніколи нічого не зробить (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Ті нові будівлі милували зір строгістю ліній, якимось ще не розакумульованим теплом і чистотою, випромінювали значно більше щастя, ніж усі інші – з важкими надбрів'ями вікон (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строгість — стро́гість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. строгість — -гості, ж. Абстр. ім. до строгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строгість — СТРО́ГІСТЬ, гості, ж. Абстр. ім. до стро́гий. Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (Шер., Перші загони, 1939, 22); У Дмитровому голосі бриніла строгість (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах