стройовий

СТРОЙОВИ́Й, а́, е́.

1. Пов'язаний з дією військ у строю.

– Є кілька солдатів, яких виводять на стройові заняття, хоч треба було б... лікувати... (З. Тулуб);

Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Іван Ле);

Командир дав старт, і машини в стройовому порядку, прокотившись по полю, злітають у повітря (М. Трублаїні).

2. Признач. для ведення бойових дій (про підрозділи, частини військ і т. ін.).

У стройовій частині полку креслярі вже знімали копію з топографічної карти і наносили позначку на висоті (О. Гончар);

// Який служить у таких частинах або обслуговує їх.

Він ввесь час крутився на коні (під ним кінь був добрий, справжній козацький стройовий) і, долаючи ревіння вітру, хрипко і простуджено кричав, щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник).