стройовик
СТРОЙОВИ́К, а́, ч.
Той, хто служить у стройових військових частинах.
Йому, очевидно, не до душі була вся ця “бойова” операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стройовик — стройови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- стройовик — -а, ч. Той, хто служить у стройових військових частинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стройовик — СТРОЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто служить у стройових військових частинах. Йому, очевидно, не до душі була вся ця «бойова» операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Смолич, V, 1959, 612). Словник української мови в 11 томах