1. Словник української мови у 20 томах

стрічний

СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм.

Те саме, що зустрі́чний.

Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (М. Коцюбинський);

Коли вдалині показувався стрічний пароплав, “Комсомол” гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (О. Донченко);

На щастя, незабаром нагодилась стрічна машина (Яків Баш);

Бився з вітрами я стрічними, Падав в крові на війні (М. Гірник);

// у знач. ім. стрі́чні, них, мн. (одн. стрі́чний, ного, ч.; стрі́чна, ної, ж.). Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху.

Він переймав стрічних і всім кричав, що так не можна... Треба оборонятись (М. Коцюбинський);

Передерієві лестило, що стрічні затримували свої погляди на його товаришеві (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрічний — стрі́чний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. стрічний — -а, -е, розм. Те саме, що зустрічний. || у знач. ім. стрічні, -них, мн. (одн. стрічний, -ного, ч.; стрічна, -ної, ж.).Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрічний — ЗУСТРІ́ЧНИЙ (який рухається назустріч або має напрям руху, протилежний чомусь), СТРІ́ЧНИЙ розм., ПЕРЕСТРІ́ЧНИЙ діал.; СУПРОТИ́ВНИЙ (про вітер, течію тощо). З гуркотом і брязкотом проносились зустрічні поїзди (М. Словник синонімів української мови
  4. стрічний — СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Коцюб., II, 1955, 158); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. стрічний — Стрічний, -а, -е Встрѣчный. Словник української мови Грінченка