1. Словник української мови у 20 томах

стрішка

СТРІ́ШКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до стрі́ха.

Спішку, спішку! Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть (прислів'я);

Ой стояла дівчинонька під новою стрішкой [стрішкою]. Та вабила козаченька волоським горішком (з народної пісні);

* Образно. Здивовано зводить [Іван] .. над очима стрішки білих брів (Ю. Збанацький);

* У порівн. Був він босий, давно не стрижений, з кучмою русявого чуба, що стрішкою спадав на лоб і потилицю (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрішка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стріха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. стрішка — СТРІ́ШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́ха. Спішку, спішку! Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть (Укр.. присл.., 1963, 95); Ой стояла дівчинонька під новою стрішкой [стрішкою]. Словник української мови в 11 томах
  3. стрішка — Стрішка, -ки ж. ум. отъ стріха. Словник української мови Грінченка