стрічний
СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний.
Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Коцюб., II, 1955, 158);
Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч., VI, 1957, 492);
На щастя, незабаром нагодилась стрічна машина (Баш, На.. дорозі, 1967, 42);
Бився з вітрами я стрічними, Падав в крові на війні (Гірник, Стартують.., 1963, 20);
// у знач. ім. стрі́чні, них, мн. (одн. стрі́чний, ного, ч.; стрі́чна, ної, ж.). Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху.
Він переймав стрічних і всім кричав, що так не можна… Треба оборонятись (Коцюб., II, 1955, 180);
Передерієві лестило, що стрічні затримували свої погляди на його товаришеві (Рибак, Час.., 1960, 156).
Стрі́чні куми́ див. кум¹.
◊ Пита́ти стрі́чного і попере́чного див. пита́ти.
Значення в інших словниках
- стрічний — стрі́чний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- стрічний — СТРІ́ЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрі́чний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (М. Коцюбинський); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, “Комсомол” гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (О. Словник української мови у 20 томах
- стрічний — -а, -е, розм. Те саме, що зустрічний. || у знач. ім. стрічні, -них, мн. (одн. стрічний, -ного, ч.; стрічна, -ної, ж.).Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрічний — ЗУСТРІ́ЧНИЙ (який рухається назустріч або має напрям руху, протилежний чомусь), СТРІ́ЧНИЙ розм., ПЕРЕСТРІ́ЧНИЙ діал.; СУПРОТИ́ВНИЙ (про вітер, течію тощо). З гуркотом і брязкотом проносились зустрічні поїзди (М. Словник синонімів української мови
- стрічний — Стрічний, -а, -е Встрѣчный. Словник української мови Грінченка