1. Словник української мови у 20 томах

стужитися

СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким, чим і без дод.

Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь.

– А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім'ям Феліцітас (О. Кобилянська);

Відчинила [Дзвінка] двері, дрижачими руками обняла хлопця, поцілувала, а він .. заплакав з радощів – так стужився за нею (В. Гжицький);

А як же Василько стужився! Та ж він був у тюрмі, а там нічого нема: ні неба, ні сонця (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стужитися — стужи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стужитися — стужуся, стужишся, док., за ким – чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стужитися — СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким — чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. — А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім’ям Феліцітас (Коб. Словник української мови в 11 томах
  4. стужитися — Стужи́тися, -жу́ся, -жишся гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65. Словник української мови Грінченка