стужитися
СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким — чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь.
— А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім’ям Феліцітас (Коб., III, 1956, 355);
Відчинила [Дзвінка] двері, дрижачими руками обняла хлопця, поцілувала, а він.. заплакав з радощів — так стужився за нею (Гжицький, Опришки, 1962, 168);
А як же Василько стужився! Та ж він був у тюрмі, а там нічого нема: ні неба, ні сонця (Турч., Зорі.., 1950, 300).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стужитися — стужи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стужитися — СТУЖИ́ТИСЯ, стужу́ся, сту́жишся, док., за ким, чим і без дод. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. – А х, Аглая-Феліцітас! Я просто стужився за вами, за вашим розкішним ім'ям Феліцітас (О. Словник української мови у 20 томах
- стужитися — стужуся, стужишся, док., за ким – чим і без додатка. Стомитися, змучитися від туги за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стужитися — Стужи́тися, -жу́ся, -жишся гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65. Словник української мови Грінченка