стукатися
СТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити.
Мені снилося .. Богданка стукається в двері, щоб її пустити (М. Коцюбинський);
– За кілька хвилин я вже стукався у двері мало знайомої мені панни (Л. Яновська);
– Галинко, Галинко... – стукається Перепел у сонне віконце (В. Земляк).
2. Ударятися об що-небудь.
Ділиться на шматки товста крига над водою, .. а дійшовши до лісу – стукається об кожну деревину (Панас Мирний);
Руді, вусаті дрібні рачки стрибали у воді, стукаючись об дно цеберки (О. Донченко);
Данило, заточуючись, стукаючись головою об стіни вузького коридора, біг до своєї камери (М. Стельмах);
// Ударятися один об одного при зустрічному русі.
Поперечні хвилі захиталися, подалися назад і, стукаючись одна об одну, пішли собі вистрибом (Панас Мирний);
Колись ми з ним у “сома” грали Й головами стукались в воді (В. Сосюра).
3. перен., розм. Вступати в боротьбу з ким-небудь.
Значення в інших словниках
- стукатися — сту́катися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стукатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити. 2》 Ударятися об що-небудь. || Ударятися один об одного при зустрічному русі. 3》 перен., розм. Вступати в боротьбу з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стукатися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
- стукатися — СТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити. Мені снилося.. Богданка стукається в двері, щоб її пустити (Коцюб. Словник української мови в 11 томах