ступінь

СТУ́ПІ́НЬ, пеня і розм. пня, ч.

1. Рух ногою вперед, убік або назад.

Не встиг [парубок] ступить десяти ступнів, як пісня стихла (Панас Мирний);

Гризельда попростувала до палацу. Але не встигла вона ступити кільки [кілька] ступенів, в садку на стежці несподівано з'явився князь Єремія (І. Нечуй-Левицький);

// Звуки від такого руху.

Його рипучі ступні чулися ще у сінях (Панас Мирний);

Блимає каганець на столі, а я сам ходжу-нуджу з кутка в куток, тільки луна стогне від моїх ступенів по хаті (С. Васильченко).

2. заст. Назва одиниці виміру невеликих відстаней на поверхні землі, що дорівнює відстані між стопами ніг (приблизно 70–75 см) під час ходіння.

Сад був за кілька ступнів звідси (Б. Грінченко);

Та й тільки ж то, що огородина своя, а більше землі – ні ступня (Панас Мирний);

– Та й що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни, ні ступня! (Грицько Григоренко);

Киянине! Ти живеш у Києві – прекрасному і чарівному місті. Пам'ятай, що кожний ступінь землі тут политий кров'ю твоїх батьків (Ю. Смолич);

Корнет одміряв п'ятнадцять ступенів і вистрілив, але не попав в копійку (з наук.-попул. літ.).

СТУ́ПІНЬ, пеня, ч.

1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь.

Словами холодний, теплий, гарячий ми характеризуємо різний ступінь нагрітості, різну температуру тіла (з навч. літ.);

Деякі аргументи, посилання на історичні приклади отець Кралевич навіть і не висував, бо бачив безцільність і волів за краще передивитися власні постулати. Показалося, що треба дещо перецінити, що вартість повстань міряється зовсім не ступенем їх удачливості (Г. Хоткевич);

// Міра вияву чого-небудь.

Катря добре знала, що це означає, особливо тоді, коли Павло ще й переходив у розмові з нею на “ви”. То вже був крайній ступінь роздратованого збудження (В. Кучер);

Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич).

2. Посада, ранг, звання, чин.

Весь досвід минулої війни показує, що оточення сильного, активного, маневреного і технічно оснащеного противника вимагає високого мистецтва від командирів і воєначальників усіх ступенів (з публіц. літ.);

// У сполуч. з числ. означає той чи інший розряд, категорію чого-небудь.

Ордени Вітчизняної війни першого і другого ступеня та два ордени Червоної Зірки прикрашали праву сторону кітеля (Н. Рибак);

А ось дід – Василь Григорович, – Микола показав на портрет стрункішого чоловіка в напудреному парику, зеленому камзолі, з орденами святої Анни другого ступеня і святого Володимира четвертого ступеня (Ю. Хорунжий).

3. рідко. Горизонтальний виступ сходів, на який ступають, піднімаючись угору чи спускаючись униз; сходина.

Я поглянув перед собою на сходи вниз. Посередині на них сиділа Наталка.., а .. на найнижчім ступеню сиділа Маня (О. Кобилянська);

// Взагалі виступ чого-небудь на похилій поверхні.

Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між чорними голими ребрами [каміння] (Г. Хоткевич).

4. перен. Етап, стадія розвитку чого-небудь.

Нетерплячий Пальоха взявся сам випробувати ступінь одужання (Б. Антоненко-Давидович);

Осінь. Тільки перший ступінь її. Тихо, зачаровано сідає лист додолу (М. Івченко);

Роль внутрішнього мовлення на різних ступенях розуміння була різною (з наук. літ.);

// Стан, рівень, на якому перебуває, якого досягає що-небудь.

Особливо .. високого ступеня досконалості Гончар досяг у своїй художній мові, яка за своєю ясністю, виразністю, гнучкістю .. може бути по праву віднесена до найкращих зразків сучасної української літературної мови (з наук.-попул. літ.).

5. Складова частина ракети, яка після згоряння в ній палива відокремлюється в польоті.

У звичайній ракеті кожний відпрацьований ступінь, надавши потрібної швидкості решті ступенів, сам автоматично відпадає від них (з публіц. літ.);

Для збільшення швидкості та дальності польоту ракети можуть бути багатоступінчасті; кожний ступінь має свій двигун з запасом палива (з газ.).

6. муз. Будь-який звук музичного звукоряду, гами, ладу.

Лише незначна частина зразків народної музики закінчується нестійкими ступенями, що вказує на їх приналежність до більш ранніх етапів розвитку фольклору, коли звукоряд ще не складав октавної системи (з наук. літ.).

7. розм. Градус.

У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів, певно, 18 (М. Коцюбинський);

Спека (щось ступенів більше сорока) (В. Еллан-Блакитний).

Надава́ти / нада́ти звання́ (уче́ний сту́пінь, ти́тул і т. ін.), див. надава́ти²;

(1) Науко́вий (уче́ний) сту́пінь – Ранг науковця відповідно до прийнятої системи визначення наукової кваліфікації.

Присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання є державним визнанням рівня кваліфікації вченого (з наук. літ.);

Наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Вищою атестаційною комісією України;

Шко́ла дру́гого сту́пеня див. шко́ла;

Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. шко́ла.

△ (2) Ви́щий сту́пінь, лінгв. – форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому.

Вищий ступінь порівняння прислівників має просту і складену форму (з навч. літ.);

(3) Звича́йний сту́пінь, лінгв. – назва форми прикметників або прислівників, що є вихідною при зіставленні з іншими ступенями порівняння.

Вищий ступінь прикметників утворюється від основи чи кореня звичайного ступеня додаванням суфікса -іш або -ш (з навч. літ.);

(4) Сту́пені порівня́ння, лінгв. – форми якісних прикметників або прислівників, які виражають відносну різницю між предметами щодо ступеня наявності в них певної ознаки;

(5) Ступінь свободи мех., фіз. – незалежна змінна, якою описується механічна (фізична) система.

Система зі скінченним числом ступенів свободи; система з нескінченним числом ступенів свободи.

◇ (6) Пе́рший сту́пінь (крок) – те саме, що Пе́рші кро́ки (див. крок).

[Химка:] Довго я не подавалася, – як таки кинути матір та поїхати з паничем? Що люди скажуть..? [Палажка:] Звісно, звісно... Перший ступінь завжди страшний! (Панас Мирний);

Підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) ще на оди́н (нови́й і т. ін.) сту́пінь (щабе́ль) див. підніма́ти;

Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) див. підно́сити;

(7) Сту́пінь за сту́пенем (сту́пнем) – те саме, що Крок за кро́ком (див. крок).

Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський);

П'ядь за п'яддю, ступінь за ступенем переходять татарські землі до рук невірним (М. Коцюбинський);

Половчисі здалося, що шаланда поближчала. Її море приб'є до берега, тоді треба виволокти і врятувати, і артіль подякує – без шаланди риби не наловиш. Посуда наближалася до берега неухильно, невідступно, ступінь за ступнем, хвилина за хвилиною (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступінь — Сту́пінь: — міра довжини (30...32 см) [1] — міра довжини: 30-32 см [X] — «Ступінь» (стопа): «Нарід жреся, б’єся за межі, за містки, за ступінь трави» (291). викладене як «крок», згідно зі словником Грінченка. Словник з творів Івана Франка
  2. ступінь — сту́пінь 1 іменник чоловічого роду порівняльна величина, міра, розряд, вчене звання тощо сту́пінь 2 іменник чоловічого роду крок форми 'ступня', 'ступню',... є розмовними Орфографічний словник української мови
  3. ступінь — СТУПІНЬ – СТЕПІНЬ – СТУПНЯ Ступінь1, -пеня, ор. -пенем, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чогось: ступінь нагрітості, ступені порівняння. 2. Посада, ранг, звання, чин: воєначальники всіх ступенів, вчений ступінь. Літературне слововживання
  4. ступінь — Сту́пінь, ж.р. Рівень, висота. Тому, хто бажає побачити висшину ступня, на якому стоїть культура того чи сего народу в тій чи в инчій сфері єго житя, радимо не покладати ся на самі тільки слова (Б., 1895, 13, 2) // порівн. пол. stopa życiowa — рівень життя, життєвий рівень. Українська літературна мова на Буковині
  5. ступінь — Крок; (ноги) слід; П. рівень, міра, розмір, обсяг, інтенсивність; (армійський) посада, ранґ|а|, звання, чин, титул; ЗЛ. розряд, категорія; (сходів) сходинка, східець; (розвитку) етап, стадія, фаза, щабель; (тепла) градус. Словник синонімів Караванського
  6. ступінь — Те саме, що чин 1 Словник церковно-обрядової термінології
  7. ступінь — I [ступ'ін'] -пеин'а, ор. -пеинеим, м. (на) -пеин'і, р. мн. -пеин'іў (порівняльна величина, міра, розряд, вчене звання тощо) II [ступ'ін'] -пн'а/-пеин'а, ор. -пнеим/ -пеинеим, м. (ў) -пн'і/-пеин'і (крок) Орфоепічний словник української мови
  8. ступінь — Порядкове місце тону (звуку) як елемента системи звукоряду, а також сам тон. Кожний С. в мажорно-мінорній системімає свій порядковий номер (І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII), складові назви (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі) чи відповідне буквене позначення (c... Словник-довідник музичних термінів
  9. Ступінь — Рівень членства в Масонстві. У класичному символічному, чи блакитному, масонстві – три ступені: Учень, Підмайстер і Майстер. Кожен ступінь відповідає духовному розвитку масона і рівню його знань. Для кожного ступеня є набір властивих йому символів і ритуалів. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  10. ступінь — Пеня, ч., студ. Стипендія. Ти знаєш, що нам ступінь підвищують з наступного семестру? Словник сучасного українського сленгу
  11. ступінь — I ст`упінь-пеня, ч. 1》 Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. || Міра вияву чого-небудь. 2》 Посада, ранг, звання, чин. || У сполуч. з числ. означає той чи інший розряд, категорію чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. ступінь — підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на (ще оди́н) ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Фразеологічний словник української мови
  13. ступінь — ГРА́ДУС (одиниця виміру температури), СТУ́ПІНЬ заст. З неділі сеї вже почались морози градусів по 15 (Леся Українка); У нас два дні холодюка, мороз з вітром. Ступенів, певно — 18 (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  14. ступінь — Сту́пі́нь, сту́пеня́; сту́пені́, сту́пені́в (крок, степень, градус) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. ступінь — СТУ́ПІНЬ, пеня, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. Учасники Наради переконані, що ефективність політики кожної комуністичної партії залежить від її успіхів у своїй країні та від успіхів інших братніх партій... Словник української мови в 11 томах
  16. ступінь — Ступінь, -пня м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. І. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. І. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. І. 134. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у. Словник української мови Грінченка