субрахунок
СУБРАХУ́НОК, у, ч., фін.
Рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам і організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи і т. ін.), а також проофспілковим і деяким іншим організаціям.
Позичковий субрахунок;
Розрахунковий субрахунок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субрахунок — субраху́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- субрахунок — -нку, ч., фін. Рахунок, що його банк відкриває профспілковим та деяким іншим організаціям, а також підприємствам, які мають негоспрозрахункові філії, цехи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови