1. Великий тлумачний словник сучасної мови

субрахунок

субраху́нок

-нку, ч., фін.

Рахунок, що його банк відкриває профспілковим та деяким іншим організаціям, а також підприємствам, які мають негоспрозрахункові філії, цехи і т. ін.

Кореспондентські субрахунки — субрахунки, що їх відкривають переважно банки, які активно проводять операції із розрахунків за товари та послуги.

Поточні субрахунки — субрахунки, які відкриваються у банках громадськими організаціями, фондами та бюджетними установами для обліку коштів, що надходять, з метою їх подальшої акумуляції.

Розрахункові субрахунки — субрахунки, що їх відкривають головні підприємства за місцем знаходження негоспрозрахункових структур та підрозділів.

Субрахунок депо — спеціальний рахунок, відкритий депозитарієм для обліку певного режиму зберігання цінних паперів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субрахунок — субраху́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. субрахунок — СУБРАХУ́НОК, у, ч., фін. Рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам і організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи і т. ін.), а також проофспілковим і деяким іншим організаціям. Позичковий субрахунок; Розрахунковий субрахунок. Словник української мови у 20 томах