субрахунок

субраху́нок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субрахунок — СУБРАХУ́НОК, у, ч., фін. Рахунок, що відкривається банком (крім основних рахунків) підприємствам і організаціям, які мають негоспрозрахункові одиниці (філії, цехи і т. ін.), а також проофспілковим і деяким іншим організаціям. Позичковий субрахунок; Розрахунковий субрахунок. Словник української мови у 20 томах
  2. субрахунок — -нку, ч., фін. Рахунок, що його банк відкриває профспілковим та деяким іншим організаціям, а також підприємствам, які мають негоспрозрахункові філії, цехи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови