1. Словник української мови у 20 томах

суверенність

СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. сувере́нний.

Знання .. того теоретичного підґрунтя, на якому .. базувалась боротьба за самовизначення, самостійність, суверенність, сприятиме кращому засвоєнню уроків історії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суверенність — сувере́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. суверенність — Влада чи верховна влада, що має якості найвищого судді – чи то особи, чи групи осіб, – уповноваженого приймати рішення та розв’язувати суперечки в межах політичної ієрархії певною мірою остаточно. Енциклопедія політичної думки
  3. суверенність — [сувеирен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. суверенність — Власновладність, непідлеглість, незалежність, самостійність Словник чужослів Павло Штепа
  5. суверенність — -ності, ж. Властивість за знач. суверенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. суверенність — Сувере́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. суверенність — СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сувере́нний. У братній сім’ї народів Союзу РСР Радянська Україна знайшла своє щастя і свободу, надійну гарантію своєї цілісності, незалежності і суверенності (Ком. Укр., 10, 1969, 3). Словник української мови в 11 томах