суверенність
СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сувере́нний.
У братній сім’ї народів Союзу РСР Радянська Україна знайшла своє щастя і свободу, надійну гарантію своєї цілісності, незалежності і суверенності (Ком. Укр., 10, 1969, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суверенність — сувере́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- суверенність — Влада чи верховна влада, що має якості найвищого судді – чи то особи, чи групи осіб, – уповноваженого приймати рішення та розв’язувати суперечки в межах політичної ієрархії певною мірою остаточно. Енциклопедія політичної думки
- суверенність — [сувеирен':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- суверенність — Власновладність, непідлеглість, незалежність, самостійність Словник чужослів Павло Штепа
- суверенність — СУВЕРЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сувере́нний. Знання .. того теоретичного підґрунтя, на якому .. базувалась боротьба за самовизначення, самостійність, суверенність, сприятиме кращому засвоєнню уроків історії (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- суверенність — -ності, ж. Властивість за знач. суверенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- суверенність — Сувере́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)