1. Словник української мови у 20 томах

суденце

СУДЕ́НЦЕ, я, с.

Зменш. до судно́1.

[Запорожці:] Ой, по морю, по морю, Та по тихому Дніпру, Там плавало суденце, Помальоване денце (І. Нечуй-Левицький);

Від причалу відокремилось невеличке суденце і легко, мов листочок, загойдалось на хвилях (М. Олійник);

* У порівн. Легкий будиночок здригався, як вутле, поки що заякорене суденце (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суденце — суде́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. суденце — -я, с. Зменш.-пестл. до судно I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суденце — СУДЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до судно́¹. [Запорожці:] Ой, по морю, по морю, Та по тихому Дніпру, Там плавало суденце, Помальоване денце (Н.-Лев., II, 1956, 464); Від причалу відокремилось невеличке суденце і легко, мов листочок, загойдалось на хвилях (М. Словник української мови в 11 томах