1. Словник української мови у 20 томах

судище

СУ́ДИЩЕ, а, с., заст.

Суд (у 2 знач.).

– Всі ми станемо на судищі Господнім, і всім нам кара буде або нагорода (Б. Лепкий).

◇ (1) Страшне́ (оста́ннє) су́дище – те саме, що Страшни́й суд (див. суд).

Людоїде, змію! На страшному на су́дищі Ми Бога закриєм Од очей твоїх неситих (Т. Шевченко);

Книго господня страшна! На судищі нашім останнім Кожне злочинство і гріх навіч покаже вона! (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судище — су́дище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. судище — -а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. судище — СУ́ДИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Страшне́ (оста́ннє) су́дище — те саме, що Страшни́й (оста́нній, оста́тній) суд ( див. суд). Людоїде, змію! На страшному на су́дищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  4. судище — Судище, -ща с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13. Словник української мови Грінченка