судище
СУ́ДИЩЕ, а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.).
Страшне́ (оста́ннє) су́дище — те саме, що Страшни́й (оста́нній, оста́тній) суд ( див. суд).
Людоїде, змію! На страшному на су́дищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих (Шевч., І, 1963, 249);
Книго господня страшна! На судищі нашім останнім Кожне злочинство і гріх навіч покаже вона! (Зеров, Вибр., 1966, 378).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судище — су́дище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- судище — -а, с., заст., ірон. Суд (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- судище — СУ́ДИЩЕ, а, с., заст. Суд (у 2 знач.). – Всі ми станемо на судищі Господнім, і всім нам кара буде або нагорода (Б. Лепкий). ◇ (1) Страшне́ (оста́ннє) су́дище – те саме, що Страшни́й суд (див. суд). Людоїде, змію!... Словник української мови у 20 томах
- судище — Судище, -ща с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13. Словник української мови Грінченка