судитися

СУДИ́ТИСЯ, суджу́ся, су́дишся, недок. і док.

1. тільки недок. Звертатися до суду, мати справу з судом.

Ворогували [Онисько і Василь] отак дома, ворогували, та хтось пораїв судитися (Панас Мирний);

// з ким і без дод. Вести судовий процес проти кого-небудь.

З дужим не борись, а з багатим не судись (прислів'я);

Хведір надумав судитись з зятем (Грицько Григоренко);

– На сутяжницьких ділах я мало розуміюся, але знаю, що час обміну землі давно минув. Тому пан і не виграв процесу, коли вперше судився (М. Стельмах);

* Образно. Буде суд [над фашистами]. Він не за горами. Буде судитися теперішнє з минулим, буде судитися світло з мороком (О. Довженко).

2. тільки недок. Притягатися до судової відповідальності.

Таки допиталась [Ївга], у якому суді судиться Левко (Г. Квітка-Основ'яненко);

Одні говорили, що він судився за вбивство..; інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів, а треті доводили, що він керував якоюсь релігійною сектою (Григорій Тютюнник).

3. кому, чому і з інфін. Призначатися, прирікатися кому-, чому-небудь (долею, історією і т. ін.).

– Важке буде моє життя на фабриці, та така вже, знати, мені доля судилася (І. Нечуй-Левицький);

[Мавка:] Твоїй красі вік довгий не судився, на те вона зроста, щоб полягати (Леся Українка);

[Марта:] Судилась я тобі, буду коритись, буду тебе любити (С. Васильченко);

Знав він, які знущання й муки судяться молодим вродливим жінкам, але що міг він вдіяти, як їх урятувати!.. (З. Тулуб);

Донець, Донець! Тобі судилось стати в великій битві двічі рубежем (І. Гончаренко);

– Може, комусь із нас тут судилося загинути, не доживши до дня перемоги (О. Гончар).

4. тільки недок. Пас. до суди́ти 2–5.

– А молода? мабуть, без пари Судилось господом зносить Красу і молодость [молодість]... (Т. Шевченко).

(1) Не суди́лося – не відбулося, не здійснилося щось бажане, очікуване.

Спільним шляхом Не судилось нам іти (І. Франко);

Матчеві не судилося бути закінченим (Ю. Смолич);

Дівчина з чорними косами Вже хлопця жде біля ріки, В селі говорять, що сватами Колись ще будуть їх батьки. Та це, як кажуть, не судилось (М. Гірник).