сукати

СУКА́ТИ, сучу́, су́чиш і сука́ю, сука́єш, недок.

1. що і без прям. дод. Скручувати, звивати кілька пасом разом.

Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* У порівн. Марта стояла, наче вкопана, і мовчала, а пальці рухались у неї, начеб сукали безнастанно вовну (О. Кобилянська);

// Скручуючи, звиваючи кілька пасом, виготовляти що-небудь (мотузку, шнур і т. ін.).

Ті сучать аркани, ті гострять ножі, Ті ружжя [гвинтівки] свої заряджають... (Л. Боровиковський);

Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Л. Первомайський);

* Образно. Сучить ниті заметіль (П. Усенко);

// Розкачуючи віск, виготовляти (свічки).

В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили, свічки сукали (Марко Черемшина).

2. чим, розм. Перебирати руками, ногами.

Зіна уявила себе матір'ю з дитиною коло грудей. Отаке мале, рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Ю. Смолич).

Скру́чувати (сука́ти, ти́кати і т. ін.) / скрути́ти (зсука́ти, ти́кнути, ткну́ти і т. ін.) ду́лю ([дві] ду́лі) див. скру́чувати;

(1) Сука́ти кулаки́ – те саме, що Пока́зувати / показа́ти кула́к (див. пока́зувати).

Махав [Какора] ще здалеку руками, сукав кулаки до Сивоока (П. Загребельний).

◇ (2) З піску́ мотузки́ (моту́зку) су́чить – дуже спритний, практичний хто-небудь.

Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Він тобі з піску мотузку суче, а ти його і в ступі не влучиш (Я. Гримайло);

Крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) див. крути́ти;

Мотузки́ (моту́ззя) крути́ти (сука́ти) див. крути́ти;

(3) Мотузки́ (моту́ззя, свічки́) мо́жна сука́ти з кого – хто-небудь дуже безвольний, податливий, м'якої вдачі.

Хміль його зовсім розвіявся, а разом з хмелем і його бурхливий запал. Тепер із Бородавки мотузки можна сукати (З. Тулуб);

Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник);

Поцілуйко .. сам .. відчував, як перед ним міниться господар оселі. “Тепер із нього можна і свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа” (М. Стельмах);

Свічки́ сука́ти мо́жна див. сві́чка;

(4) Сука́ти цівки́ – намотувати на шпульки пряжу для ткання.

– А на грядки вийду, полю – і воно тії. Або як сяду цівок сукать.., то воно дивиться-дивиться, а далі: – Мамо, а нуте, як воно, а дайте я, а дайте! (А. Тесленко);

З-за прядки мати глянула, старенька й тиха. Долі Петрик цівки сукав (А. Головко);

Мати заставляла сукати цівки для човника (В. Минко);

Таки́й, що з піску́ мотузки́ су́чить див. моту́зка.